ТЕХНОЛОГІЇ СТВОРЕННЯ Й АНАЛІЗУ РІЗНОЖАНРОВИХ ТЕКСТІВ У СУЧАСНІЙ ОСВІТНІЙ ПРАКТИЦІ

Анотація

Стаття присвячена формуванню текстотвірної компетенції у здобувачів вищої освіти спеціальностей «Філологія» та «Середня освіта» як ключового складника їхньої мовно-комунікативної та професійної компетентності. Актуальність дослідження зумовлена стрімкими змінами в освітньому просторі під впливом глобалізаційних процесів та інформаційних технологій, а також проблемою невміння здобувачів освіти аналізувати джерела та якісно генерувати наукові тексти, що є пріоритетом під час навчання на бакалавраті та в магістратурі. Незважаючи на широкий доступ до інформаційних ресурсів та наявність дисциплін з академічного письма, наявна гостра потреба навчити студентів критично мислити, аналізувати й грамотно створювати різножанрові тексти. Особливого значення набуває проблема дотримання академічної доброчесності в епоху використання сервісів штучного інтелекту (ШІ).Об’єкт дослідження – принципи, технології та прийоми створення різножанрових текстів у закладах вищої освіти. Мета – схарактеризувати і систематизувати ключові принципи, технології та прийоми, що становлять основу ефективної роботи здобувачів вищої освіти над створенням різножанрових, зокрема наукових, текстів. У статті зроблено спробу комплексно систематизувати й деталізувати основні етапи роботи над текстом, що включає: шість основних принципів текстотворення (доцільності, адресності, системності, комунікативної ефективності, дотримання норм, стилістичної відповідності); технології роботи над текстом (дотекстова робота, власне текстотворення, післятекстова робота); систему прийомів (лексичні, синтаксичні, морфологічні, композиційні), що використовуються для досягнення комунікативного ефекту. Також зроблено акцент на викликах сучасного інформаційного середовища, зокрема на інтеграції правил етичного використання штучного інтелекту у процес текстотворення. Отже, формування текстотвірної компетентності виходить за межі простого вираження думок і вимагає від філолога творчої взаємодії з мовою та власного підходу до виразності.