ФУНКЦІОНУВАННЯ STEM-ОСВІТИ У ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Анотація

У статті досліджено сучасні проблеми функціонування STEM-освіти у системі вищої педагогічної освіти України в умовах воєнного часу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення безперервності та якості професійної підготовки майбутніх учителів природничих наук, математики, інформатики й технологій в умовах руйнування та релокації освітньої інфраструктури, кадрових утрат, нерівного доступу до лабораторних і цифрових ресурсів, посилення цифрової трансформації та необхідності підготовки системи освіти до післявоєнного відновлення України. Метою статті є комплексне визначення та систематизація ключових проблем розвитку STEM-освіти у педагогічних закладах вищої освіти України в умовах воєнного часу, встановлення взаємозв’язків між ними та обґрунтування концептуальної моделі функціонування STEM-підготовки майбутніх педагогів. Для досягнення поставленої мети використано систематичний аналіз наукових публікацій і нормативно-правових документів, порівняльно-педагогічний, структурно-функціональний та проблемно-орієнтований аналіз, методи систематизації, узагальнення й класифікації, а також моделювання. Методологічною основою дослідження визначено розгляд STEM-освіти як цілісної багатокомпонентної системи, функціонування якої забезпечується взаємодією інституційних, кадрових, ресурсних, цифрових, психолого-педагогічних і методичних чинників. Основні результати дослідження засвідчили наявність шести взаємопов’язаних груп проблем STEM-освіти педагогічних закладів вищої освіти України: організаційно-інституційних, матеріально-технічних, кадрових, цифрово-технологічних, психолого-педагогічних та методичних. Установлено, що воєнні умови не лише посилюють традиційні проблеми STEM-підготовки, а й формують нові вимоги до організації освітнього процесу, зокрема щодо його гнучкості, забезпечення дистанційної та змішаної взаємодії, цифрової безпеки, психологічної стійкості учасників освітнього процесу, розвитку міжнародного партнерства та забезпечення безперервності професійної підготовки. На цій основі обґрунтовано концептуальну модель функціонування STEM-освіти, що інтегрує нормативно-правовий, організаційний, кадровий, матеріально-технічний, цифровий, психолого-педагогічний та моніторингово-оцінювальний компоненти. Наукова новизна одержаних результатів полягає у системному структуруванні комплексу проблем STEM-освіти педагогічних закладів вищої освіти України в умовах війни, установленні їх взаємозалежності та концептуалізації STEM-підготовки як адаптивної, стійкої й цифрово орієнтованої системи, а також в обґрунтуванні моделі її функціонування, яка поєднує забезпечувальні, процесуальні та результативні компоненти. Практичне значення дослідження визначається можливістю використання запропонованих положень під час модернізації освітньо-професійних програм підготовки майбутніх учителів STEM-дисциплін, розроблення стратегій розвитку STEM-освіти педагогічних університетів, планування цифрової та лабораторної інфраструктури, підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, розвитку міжнародного партнерства та впровадження інноваційних освітніх технологій. Висновок полягає у тому, що ефективне функціонування STEM-освіти у педагогічних закладах вищої освіти України в умовах воєнного часу потребує переходу від фрагментарного розв’язання окремих проблем до системної адаптивної моделі, орієнтованої на стійкість, цифрову трансформацію, кадровий розвиток, ресурсну спроможність та якість професійної підготовки майбутніх учителів, що створює концептуальні передумови для модернізації педагогічної STEM-освіти у воєнний і післявоєнний періоди.