ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ОСОБЛИВОСТЕЙ СІМЕЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ З ПСИХОЛОГІЧНОЮ АДАПТАЦІЄЮ ПІДЛІТКІВ ДО ОНКОЛОГІЧНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ОДНОГО З БАТЬКІВ

Ключові слова: сімейна комунікація, психологічна адаптація, підлітки, батьківське онкологічне захворювання, тривожність, психоонкологія, психолого-педагогічний супровід

Анотація

У статті розглянуто психологічну адаптацію підлітків до онкологічного захворювання батька або матері у взаємозв’язку з особливостями сімейної комунікації. Актуальність проблеми зумовлена тим, що батьківський онкологічний діагноз змінює емоційний клімат, рольову структуру та повсякденне функціонування сім’ї, тоді як замовчування, суперечливість повідомлень або дефіцит відповідної інформації можуть посилювати невизначеність і психологічне напруження підлітка. Мета роботи – теоретично обґрунтувати та шляхом інтегративного узагальнення оприлюднених емпіричних результатів визначити характер зв’язку між параметрами сімейної комунікації і показниками психологічної адаптації підлітків. Застосовано теоретичний аналіз, цільовий добір пріоритетних джерел, тематичне кодування та порівняльно-аналітичне узагальнення. Встановлено змістову конвергенцію висновків про те, що проблемна комунікація, уникнення обговорення хвороби та суперечливі повідомлення асоціюються з більшою вираженістю дистресу й симптомів посттравматичного стресу, тоді як відкритість, гнучке розв’язання сімейних проблем, емоційна залученість і передбачуваність інформаційного обміну пов’язані з кращим психосоціальним функціонуванням. Наукова новизна теоретичного узагальнення полягає в концептуальній систематизації зв’язків за трьома ланками: комунікативна практика – психологічний механізм – адаптаційний прояв. Запропонована структурно-функціональна модель має гіпотетико-аналітичний характер і потребує емпіричної перевірки на українській вибірці; додатково виокремлено інформаційно достатній, підтримувальний та адаптаційно спрямований рівні сімейної комунікації. Практичне значення результатів полягає у визначенні аналітичних орієнтирів для сімейної консультації, педагогічного спостереження та міждисциплінарного супроводу підлітка.

Посилання

1. Володарська Н. Д., Карабаєва І. І. Вплив емоційних зв’язків на розвиток психологічного благополуччя сім’ї. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2021. Вип. 3. С. 29–36. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-3-4
2. Кужель І. Р. Система сімейних відносин та психодинаміка родини з інкурабельним онкологічним хворим. Український вісник психоневрології. 2011. Т. 19, Вип. 3 (68). С. 45–49.
3. Маркова М. В., Піонтковська О. В., Кужель І. Р. Стан та перспективи розвитку сучасної психоонкології. Український вісник психоневрології. 2012. Т. 20, Вип. 4 (73). С. 86–91.
4. Мацкевич В. Г. Вплив сім’ї на емоційно-почуттєву сферу дітей підліткового віку. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2025. Т. 36 (75), № 2. С. 188–193. DOI: https://doi.org/10.32782/2709-3093/2025.2/28
5. Мухаровська І. Р. Медико-психологічна допомога для онкохворих на різних етапах лікувального процесу. ScienceRise: Medical Science. 2017. № 1 (9). С. 15–19. DOI: https://doi.org/10.15587/2519-4798.2017.91024
6. Мухаровська І. Р. Медико-психологічна допомога для членів сім’ї онкохворих на різних етапах лікувального процесу. Journal of Education, Health and Sport. 2017. Vol. 7, No. 1. P. 583–590. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.1036778
7. Присяжнюк Б. В. Сімейні фактори ризику та ресурси емоційного розвитку дітей підліткового віку. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2025. Т. 36 (75), № 6. С. 79–83. DOI: https://doi.org/10.32782/2709-3093/2025.6/12.
8. Соціально-психологічна профілактика порушень адаптації молоді до повсякденного стресу : методичні рекомендації / Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології; за наук. ред. Т. М. Титаренко. Київ : Міленіум, 2010. 84 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/8802/ (дата звернення: 17.07.2026).
9. Ellis S. J., Wakefield C. E., Antill G., Burns M., Patterson P. Supporting children facing a parent’s cancer diagnosis: a systematic review of children’s psychosocial needs and existing interventions. European Journal of Cancer Care. 2017. Vol. 26, No. 1. Article e12432. DOI: https://doi.org/10.1111/ecc.12432
10. Huizinga G. A., Visser A., van der Graaf W. T. A., Hoekstra H. J., Hoekstra-Weebers J. E. H. M. The quality of communication between parents and adolescent children in the case of parental cancer. Annals of Oncology. 2005. Vol. 16, No. 12. P. 1956–1961. DOI: https://doi.org/10.1093/annonc/mdi395
11. Jasenková M., Berzáková M. Ako s deťmi a tínedžermi hovoriť o vážnej chorobe rodiča: pre rodičov a blízkych – s tipmi a ukážkami rozhovorov s deťmi a tínedžermi. Bratislava : PLAMIENOK n. o., 2025. 36 s. URL: https://www.plamienok.sk/pomoc-vsmuteni/ako-hovorit-s-detmi-o-vaznej-chorobe-rodica (дата звернення: 17.07.2026).
12. Lindqvist B., Schmitt F., Santalahti P., Romer G., Piha J. Factors associated with the mental health of adolescents when a parent has cancer. Scandinavian Journal of Psychology. 2007. Vol. 48, No. 4. P. 345–351. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-9450.2007.00573.x
13. Osborn T. The psychosocial impact of parental cancer on children and adolescents: a systematic review. Psycho-Oncology. 2007. Vol. 16, No. 2. P. 101–126. DOI: https://doi.org/10.1002/pon.1113
14. Walczak A., McDonald F., Patterson P., Dobinson K., Allison K. How does parental cancer affect adolescent and young adult offspring? A systematic review. International Journal of Nursing Studies. 2018. Vol. 77. P. 54–80. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijnurstu.2017.08.017
Опубліковано
2026-10-26