ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ВИМУШЕНИХ ЕМІГРАНТІВ У ПРОЦЕСІ АДАПТАЦІЇ ДО НОВИХ УМОВ ЖИТТЯ

Ключові слова: вимушена еміграція, вимушені емігранти, емоційна стійкість, стресостійкість, резильєнтність, психологічна адаптація, соціально-психологічна адаптація, емоційна саморегуляція, психологічні ресурси, соціокультурна адаптація, посттравматичне зростання

Анотація

У статті здійснено теоретичний аналіз особливостей емоційної стійкості вимушених емігрантів у контексті їхньої адаптації до нових умов життя. Актуальність проблеми зумовлена масштабами вимушеної міграції українців унаслідок повномасштабної війни, необхідністю адаптації до нового соціокультурного середовища та збереження психологічного благополуччя в умовах тривалого стресу, невизначеності й травматичного досвіду. Метою статті є теоретичне дослідження особливостей емоційної стійкості вимушених емігрантів та визначення психологічних ресурсів, які сприяють їхній ефективній адаптації до нових умов життя. Установлено, що вимушена еміграція характеризується раптовістю, непідготовленістю, розривом звичних соціальних зв’язків, зміною соціального статусу, мовними й побутовими труднощами, а також постійною психологічною включеністю в події на батьківщині. З’ясовано, що емоційна стійкість є інтегративною якістю особистості, яка забезпечує регуляцію емоційного стану, збереження психічної рівноваги, конструктивне реагування на стресові ситуації та ефективну взаємодію з новим соціальним середовищем. Визначено основні компоненти емоційної стійкості: психофізіологічний, емоційно-вольовий, когнітивно-рефлексивний, адаптивний і соціально-перцептивний. Розкрито взаємозв’язок емоційної стійкості з резильєнтністю та психологічною адаптацією. Охарактеризовано основні внутрішні й зовнішні бар’єри адаптації вимушених емігрантів, зокрема емоційні, когнітивні, мотиваційні, ідентифікаційні та поведінкові, а також мовні труднощі, дискримінацію й обмежений доступ до соціальних ресурсів. Визначено ключові психологічні ресурси успішної адаптації: резильєнтність, інтернальність, емоційну саморегуляцію та соціальну підтримку. Наукова новизна полягає в актуалізації взаємозв’язку емоційної стійкості, резильєнтності й адаптації вимушених емігрантів, а також систематизації психологічних ресурсів і бар’єрів, що визначають специфіку їхньої адаптації в умовах воєнної міграції. Обґрунтовано ієрархічний взаємозв’язок стресостійкості, емоційної стійкості, резильєнтності та соціально-психологічної адаптації. Зроблено висновок, що адаптація вимушених емігрантів є не лише процесом пристосування до нових умов, а складною трансформацією когнітивної, емоційної та поведінкової сфер особистості. Результати можуть бути використані для розроблення програм психологічної підтримки, спрямованих на зміцнення емоційної стійкості, розвиток внутрішніх ресурсів і полегшення інтеграції вимушених емігрантів у нове соціокультурне середовище.

Посилання

1. Адаптація психічна. Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Адаптація_психічна (дата звернення: 08.07.2026).
2. Андрусик О. О. Емоційна стійкість особистості: теоретичний аспект. Габітус. 2020. Вип. 19. С. 76–80. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-5208.2020.19.13
3. Блинова О. Є. Соціально-психологічна адаптація вимушених мігрантів: підходи і проблеми вивчення феномена акультурації. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2016. Вип. 3 (1). С. 111–117. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2016_3(1)__22
4. Дідковська Л. І., Дідковський А. П. Психологія потенційного емігранта : монографія. Львів : Растр-7, 2023. 595 с.
5. Дідковська Л. І., Дідковський А. П. Соціально-культурна адаптація в імміграції. Ч. 1. Львів : Растр-7, 2024. 448 с.
6. Єфімова А. Г. Методологічні аспекти дослідження соціально-психологічної адаптації вимушених мігрантів. Вісник післядипломної освіти. Серія «Соціальні та поведінкові науки». Серія «Управління та адміністрування». 2023. № 26 (55). С. 62–75. DOI: https://doi.org/10.58442/2522-9931-2023-26(55)-62-75
7. Корольчук В. М. Психологія стресостійкості особистості : автореф. дис. ... доктора психол. наук : 19.00.01. Київ, 2009. 40 с.
8. Короцінська Ю. А., Мисоченко А. В. Особливості вимушеної міграції як виду втрати. Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія «Психологічні науки». 2024. Вип. 1 (4). С. 108–115. DOI: https://doi.org/10.31558/2786-8745.2024.1(4).12
9. Кравцова О. К. Стресостійкість особистості як психологічний феномен: основні теоретичні підходи. Вісник післядипломної освіти. Серія «Соціальні та поведінкові науки». 2019. Вип. 7 (36). С. 98–117. DOI: https://doi.org/10.32405/2522-9931-7(36)-98-117
10. Крайнюк В. М. Психологія стресостійкості особистості : монографія. Київ : Ніка-Центр, 2007. 432 с.
11. Марута Н. О., Панько Т. В. Клініко-психопатологічна структура та психопатологічні особливості розладів адаптації у внутрішньо переміщених осіб. Здоров’я України. Тематичний номер «Неврологія. Психіатрія. Психотерапія». 2023. № 3 (66). URL: https://health-ua.com/article/74690-klnkopsihopatologchna-struktura-tapsihopatologchnosoblivost-rozladv-adapt
12. Слюсаревський М. М., Блинова О. Є. Міграція як соціально-психологічне явище: види, функції, чинники та закономірності. Світогляд. 2015. № 5 (55). С. 41–54.
13. Статистичні дані: ситуація з біженцями в Україні. URL: https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine (дата звернення: 01.07.2026)
14. Шель Н. В. Емоційна стійкість особистості в умовах війни. Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія «Психологічні науки». 2023. Вип. 2 (3). С. 13–20. DOI: https://doi.org/10.31558/2786-8745.2023.2(3).2
15. Andrushko Y., Lanza S. Exploring Resilience and Its Determinants in the Forced Migration of Ukrainian Citizens: A Psychological Perspective. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2024. Vol. 21. № 11. Art. 1409. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph21111409
16. Bonanno G. A. Loss, Trauma, and Human Resilience: Have We Underestimated the Human Capacity to Thrive After Extremely Aversive Events? American Psychologist. 2004. Vol. 59. № 1. P. 20–28. DOI: https://doi.org/10.1037/0003-066X.59.1.20
17. Dembitskyi S., Sydorov M., Moskotina R., Zlobina O., Kovalska Ye. Effect of war and displacement on psychological distress: a study of Ukrainian Citizens. Innovation: The European Journal of Social Science Research. 2025. Vol. 38. № 1. P. 137–151. DOI: https://doi.org/10.1080/13511610.2025.2467836
18. Lazarus R. S., Folkman S. Stress, appraisal, and coping. New York: Springer. 1984. 456 p.
19. Lysgaard S. Adjustment in a Foreign Society: Norwegian Fulbright Grantees Visiting the United States. International Social Science Bulletin. 1955. Vol. 7. P. 45–51.
20. Mijić A., Parzer M., Tkalich O., Zolotarova Y. Experiencing forced migration: challenges of arriving after displacement from Ukraine. Journal of Ethnic and Migration Studies. 2024. Vol. 50. № 14. P. 3396–3414. DOI: https://doi.org/10.1080/1369183X.2024.2323666
21. Rogers C. R. A theory of therapy, personality, and interpersonal relationships, as developed in the client-centered framework. Psychology: а Study of a Science / S. Koch. Vol. 3: Formulations of the person and the social context. 1959. Р. 184–256.
22. Selye H. The Stress of Life. New York: McGraw-Hill, 1956. 324 p.
23. Tedeschi R. G., Calhoun L. G. Posttraumatic growth: Conceptual foundations and empirical evidence. Psychological Inquiry. 2004. Vol. 15. № 1. P. 1–18. DOI: http://doi.org/10.1207/s15327965pli1501_01
Опубліковано
2026-10-26