ТВОРЧІСТЬ ЯК МЕХАНІЗМ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ

Ключові слова: емоційне вигорання, творчість, психологічна регуляція, емоційна саморегуляція, арт-практики, арт-терапія, творчий продукт, психологічне благополуччя

Анотація

У статті творчість розглянуто як один із дієвих механізмів психологічної регуляції емоційного стану особистості в умовах емоційного вигорання. Здійснено теоретичний аналіз феномену емоційного вигорання крізь призму класичної моделі Х. Маслач і С. Джексон та сучасних досліджень українських і зарубіжних авторів. Розкрито психологічну природу творчої діяльності, її експресивну, компенсаторну, трансформаційну та рефлексивну функції. Обґрунтовано механізми, завдяки яким залучення до творчих практик сприяє зниженню емоційного виснаження: емоційна розрядка, символізація переживань, естетичне дистанціювання, переструктурування досвіду та відновлення відчуття особистісної ефективності. Проаналізовано основні творчі практики роботи з емоційним вигоранням – арт-терапію, інтуїтивне малювання, фототерапію, експресивне письмо та музичну імпровізацію. Окреслено перспективи подальшого емпіричного вивчення цих практик. Метою роботи є систематизація теоретичних підходів до розуміння творчості як інструменту відновлення психологічних ресурсів та подолання симптомів професійного вигорання. Стаття підкреслює, що терапевтичний ефект творчості досягається не через якість художнього продукту, а через сам процес залучення до творчої діяльності та подальшу рефлексію. Встановлено, що творчість діє на фізіологічному, психологічному та соціальному рівнях, забезпечуючи зниження напруги та розвиток адаптивних способів саморегуляції. Отримані результати можуть бути використані практичними психологами для розробки нових програм підтримки фахівців допомагаючих професій, а також осіб, що перебувають у стані хронічного стресу. Подальші дослідження мають бути спрямовані на порівняльний аналіз ефективності різних видів творчих практик за допомогою стандартизованих діагностичних інструментів.

Посилання

1. Арістотель. Поетика / пер. з давньогр. Б. Тена. Київ: Мистецтво, 1967. 136 с.
2. Гундертайло Ю. Онлайн арт-терапія: етичні аспекти психологічної допомоги населенню. Art Therapy Space : зб. наук. статей. Київ: Ун-т менеджменту освіти НАПН України, 2020. Вип. 28 (2).
3. Ковалькова Т., Рибалка В. Ціннісна регуляція стану емоційного вигорання студентів. Психологія та особистість. 2025. № 2. С. 57–70.
4. Митрофанова С. А., Шевченко О. А. Заняття-практикум для педагогів «Використання арттехнік у роботі з емоційним виснаженням та “вигоранням”». Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2024. № 3 (94). С. 94–97. DOI: 10.63437.
5. Найчук В., Хомуленко Б., Синюк В. та робота з когніціями як ключові механізми розвитку резильєнтності у осіб, що зазнали впливу війни. Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Психологія. 2024. № 70. С. 170–182. DOI: 10.34142/23129387.2024.70.13.
6. Простір арт-терапії: єднання у творчій співдії = Art Therapy Space: Unity in Creative Cooperation: матеріали ХХІ Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції (м. Львів, 15–17 березня 2024 р.) / за наук. ред. О. Вознесенської, В. Волошиної, М. Перун, Л. Подкоритової. Київ, 2024. 138 с.
7. Сердюк Л. З., Данилюк І. В., Чиханцова О. А., Турбан В. В., Володарська Н. Д., Яворська-Вєтрова І. В., Чайка Г. В., Дригус М. Т., Каплуненко Я. Ю. Psychological Technologies for Promoting Positive Mental Health of Different Population Segments of Ukraine in the Context of Wartime and Postwar Rehabilitation: a practical handbook. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2024. (ISBN 978-617-7745-61-6).
8. Acar S., Tadik H., Myers D., van der Sman C., Uysal R. Creativity and Well-being: A Metaanalysis. Journal of Creative Behavior.
2021. Vol. 55, No. 3. P. 738–751. DOI: https://doi.org/https://doi.org/10.1002/jocb.485
9. Csikszentmihalyi M. Flow: The Psychology of Optimal Experience. New York: Harper & Row, 1990. 303 p.
10. Freudenberger H. J. Staff Burn-Out. Journal of Social Issues. 1974. Vol. 30, No. 1. P. 159–165.
11. Gross J. J. Emotion Regulation: Current Status and Future Prospects. Psychological Inquiry. 2015. Vol. 26, No. 1. P. 1–26. DOI: https://doi.org/https://doi.org/10.1080/1047840X.2014.940781
12. Gross J. J. Handbook of Emotion Regulation. 2nd ed. New York: Guilford Press, 2015. 669 p.
13. Gross J. J., Ford B. Q. (Eds.). Handbook of Emotion Regulation. 3rd ed. New York: Guilford Press, 2024. 606 p.
14. Iuga I. A., David O. A. Emotion Regulation and Academic Burnout Among Youth: a Quantitative Metaanalysis. Educational Psychology Review. 2024. Vol. 36. Article 106. DOI: https://doi.org/https://doi.org/10.1007/s10648-024-09930-w
15. Jackson-Koku G., Grime P. Emotion regulation and burnout in doctors: a systematic review. Occupational Medicine. 2019. Vol. 69, No. 1. P. 9–21. DOI: 10.1093/occmed/kqz004.
16. Lim H., Jang G.-E., Park G., Lee H., Lee S. M. Moderating role of occupational context in the relationship between emotion regulation and burnout syndrome: a structural equation modeling meta-analytic review. Journal of Occupational Health Psychology. 2026. DOI: https://doi.org/https://doi.org/10.1037/ocp0000440
17. Malchiodi C. A. (Ed.) Handbook of Art Therapy. 2nd ed. New York: Guilford Press, 2011. 496 p.
18. Maslach C., Jackson S. E. The measurement of experienced burnout. Journal of Organizational Behavior. 1981. Vol. 2, No. 2. P. 99–113.
19. Pennebaker J. W. Opening Up: The Healing Power of Expressing Emotions. New York: Guilford Press, 1997. 249 p.
20. Winnicott D. W. Playing and Reality. London: Tavistock Publications, 1971. 169 p.
21. Winnicott D. W. The Location of Cultural Experience. International Journal of Psycho-Analysis. 1967. Vol. 48, No. 3. P. 368–372.
22. World Health Organization. Burn-out an "occupational phenomenon": International Classification of Diseases (ICD-11). WHO, 2019.
Опубліковано
2026-10-26