ПСИХОЛОГІЧНІ ТА ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ ЧИННИКИ ЦИКЛІЧНОСТІ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА: ВИКЛИКИ ДЛЯ ПОЛІЦЕЙСЬКОГО РЕАГУВАННЯ
Анотація
У статті узагальнено сучасні дані про психологічні, психолінгвістичні та соціальні чинники, пов’язані з повторюваністю домашнього насильства та труднощами його своєчасного розпізнавання. Проблема полягає в тому, що частина випадків не набуває інституційної видимості: насильницькі дії можуть не визначатися як насильство постраждалою особою або фахівцем, що ускладнює своєчасне оцінювання ризику та застосування заходів захисту. Мета статті – узагальнити наявні дані про психологічні та психолінгвістичні чинники, пов’язані з повторюваністю домашнього насильства, і визначити, що з цих даних випливає для поліцейського реагування. Методи. Аналітичний наративний огляд наукової літератури та нормативних джерел із тематичним синтезом. До аналізу включено публікації, систематичні огляди, нормативно-правові акти та практику міжнародних інституцій, релевантні проблематиці повторюваності домашнього насильства, примусового контролю, бар’єрів звернення по допомогу, оцінювання ризику та поліцейського реагування. Результати. Повторюваність насильства розглянуто у взаємодії чотирьох умов: тривалої поведінки кривдника, зокрема примусового контролю; зовнішніх обмежень і ресурсів постраждалої особи; способу мовленнєвої репрезентації пережитого; якості державного реагування. Перешкоди розпізнавання систематизовано у три групи, умовно позначені як фільтри сприйняття: нормативний, мовний і фільтр лояльності. Висунуто припущення, що аналогічні фільтри можуть проявлятися і на професійній стороні взаємодії. Захисні механізми та тип установки щодо інших розглянуто як пояснювальну рамку, а не як критерії оцінювання ризику. Воєнний контекст описано як умову, що змінює доступ до ресурсів і можливості захисту, без припущення про прямий причинний зв’язок між бойовим досвідом чи посттравматичним стресовим розладом і насильницькою поведінкою. Наукова новизна полягає в авторській систематизації бар’єрів розпізнавання насильства у три групи – нормативний і мовний фільтри та фільтр лояльності, а також у припущенні щодо можливості прояву аналогічних фільтрів на професійній стороні взаємодії. Запропонована концептуальна рамка потребує подальшої емпіричної перевірки. Пояснювальний акцент доцільно змістити з «внутрішньої будови» постраждалої особи на взаємодію поведінки кривдника, зовнішніх обмежень і професійного розпізнавання. Поріг поліцейського реагування має визначатися ймовірністю повторення насильства та тяжкістю можливих наслідків, а не тим, чи називає постраждала особа подію насильством. Запропоновані положення мають статус теоретичних припущень і потребують емпіричної перевірки.
Посилання
2. Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція): ратифікована Законом України від 20.06.2022 № 2319-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-11 (дата звернення: 07.09.2026).
3. Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III (зі змінами). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (дата звернення: 25.09.2026).
4. Манн Л., Бугаєць Т. Стандарти й методика оцінки ризиків для різних зацікавлених сторін в Україні: подальші кроки реалізації міжнародних стандартів щодо гарантування безпеки постраждалих від насильства стосовно жінок та домашнього насильства: аналітичний звіт. Страсбург: Рада Європи, 2020. 68 с.
5. Про запобігання та протидію домашньому насильству: Закон України від 07.12.2017 № 2229-VIII (зі змінами). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 (дата звернення: 07.09.2026).
6. Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника: наказ МВС України від 01.08.2018 № 654 (зі змінами). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0965-18 (дата звернення: 07.09.2026).
7. Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства: наказ Міністерства соціальної політики України та Міністерства внутрішніх справ України від 13.03.2019 № 369/180. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0333-19 (дата звернення: 07.09.2026).
8. B. v. the Republic of Moldova: judgment of the European Court of Human Rights of 16 July 2013, application no. 61382/09. URL: https://hudoc.echr.coe.int (дата звернення: 25.09.2026).
9. Barlow C., Johnson K., Walklate S., Humphreys L. Putting coercive control into practice: problems and possibilities. British Journal of Criminology. 2020. Vol. 60, № 1. P. 160–179. DOI: https://doi.org/10.1093/bjc/azz041
10. Botchkovar E. V., Antonaccio O., Timmer A., Magin A., Johnson R. J., Hughes L. A. «S/he loves me not»: war and intimate partner violence in Ukraine. European Journal of Criminology. 2025. DOI: https://doi.org/10.1177/14773708251317206
11. Branko Tomašić and Others v. Croatia: judgment of the European Court of Human Rights of 15 January 2009, application no. 46598/06. URL: https://hudoc.echr.coe.int (дата звернення: 25.09.2026).
12. Capasso A., Skipalska H., Chakrabarti U., Guttmacher S., Navario P., Castillo T. P. Patterns of genderbased violence in conflict-affected Ukraine: a descriptive analysis of internally displaced and local women receiving psychosocial services. Journal of Interpersonal Violence. 2022. Vol. 37, № 23–24. P. NP21549–NP21572. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC9240103 (дата звернення: 25.09.2026).
13. Coates L., Wade A. Language and violence: analysis of four discursive operations. Journal of Family Violence. 2007. Vol. 22, № 7. P. 511–522. DOI: https://doi.org/10.1007/s10896-007-9082-2
14. Cramer P. Understanding defense mechanisms. Psychodynamic Psychiatry. 2015. Vol. 43, № 4. P. 523–552. DOI: https://doi.org/10.1521/pdps.2015.43.4.523
15. Frabetti M., Gayraud F., Auxéméry Y. Étude de l’agentivité dans le discours de femmes souffrant de trouble de stress post-traumatique dans les suites de violences conjugales. L’Encéphale. 2023. Vol. 49, № 5. P. 516–523. DOI: https://doi.org/10.1016/j.encep.2022.08.011
16. Gayraud F., Auxéméry Y. Linguistic agentivity as a marker of traumatic discourse. European Journal of Trauma & Dissociation. 2025. Vol. 9, № 1. Art. 100501. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejtd.2025.100501
17. Gezinski L. B. “It’s kind of hit and miss with them”: a qualitative investigation of police response to intimate partner violence in a mandatory arrest state. Journal of Family Violence. 2022. Vol. 37. P. 99–111. DOI: https://doi.org/10.1007/s10896-020-00227-4
18. Karen Tayag Vertido v. The Philippines: views of the Committee on the Elimination of Discrimination against Women of 16 July 2010, communication no. 18/2008, UN Doc. CEDAW/C/46/D/18/2008. URL: https://juris.ohchr.org (дата звернення: 25.09.2026).
19. Karystianis G., Chowdhury N., Sheridan L., Reeves S., Amin S., Sullivan D., Withall A., Butler T. Text mining domestic violence police narratives to identify behaviours linked to coercive control. Crime Science. 2024. Vol. 13, № 1. Art. 2. DOI: https://doi.org/10.1186/s40163-024-00200-2 .
20. Kurt v. Austria [GC]: judgment of the European Court of Human Rights of 15 June 2021, application no. 62903/15. URL: https://hudoc.echr.coe.int (дата звернення: 25.09.2026).
21. Kwan J., Sparrow K., Facer-Irwin E., Thandi G., Fear N. T., MacManus D. Prevalence of intimate partner violence perpetration among military populations: a systematic review and meta-analysis. Aggression and Violent Behavior. 2020. Vol. 53. Art. 101419. DOI: https://doi.org/10.1016/j.avb.2020.101419
22. Levchuk v. Ukraine: judgment of the European Court of Human Rights of 3 September 2020, application no. 17496/19. URL: https://hudoc.echr.coe.int (датазвернення: 25.09.2026).
23. Myhill A., Hohl K. The “golden thread”: coercive control and risk assessment for domestic violence. Journal of Interpersonal Violence. 2019. Vol. 34, № 21–22. P. 4477–4497. DOI: https://doi.org/10.1177/0886260516675464
24. Opuz v. Turkey: judgment of the European Court of Human Rights of 9 June 2009, application no. 33401/02. URL: https://hudoc.echr.coe.int (дата звернення: 25.09.2026).
25. Robinson S. R., Ravi K., Voth Schrag R. J. A systematic review of barriers to formal help seeking for adult survivors of IPV in the United States, 2005–2019. Trauma, Violence, & Abuse. 2021. Vol. 22, № 5. P. 1279–1295. DOI: https://doi.org/10.1177/1524838020916254.
26. Serrano-Montilla C., Lozano L. M., Alonso-Ferres M., Valor-Segura I., Padilla J.-L. Understanding the components and determinants of police attitudes toward intervention in intimate partner violence against women: a systematic review. Trauma, Violence, & Abuse. 2023. Vol. 24, № 1. P. 245–260. DOI: https://doi.org/10.1177/15248380211029398
27. Spencer C. M., Stith S. M. Risk factors for male perpetration and female victimization of intimate partner homicide: a meta-analysis. Trauma, Violence, & Abuse. 2020. Vol. 21, № 3. P. 527–540. DOI: https://doi.org/10.1177/1524838018781101
28. Stark E., Hester M. Coercive control: update and review. Violence Against Women. 2019. Vol. 25, № 1. P. 81–104. DOI: https://doi.org/10.1177/1077801218816191
29. Substance Abuse and Mental Health Services Administration. SAMHSA’s concept of trauma and guidance for a trauma-informed approach. HHS Publication No. (SMA) 14-4884. Rockville, MD: SAMHSA, 2014.
30. Tolmie J., Smith R., Wilson D. Understanding intimate partner violence: why coercive control requires a social and systemic entrapment framework. Violence Against Women. 2023. DOI: https://doi.org/10.1177/10778012231205585
31. Travers A., Namuggala V. F., Bahati I., Buckley C. Drivers of the association between armed conflict and intimate partner violence: a systematic review. Cambridge Prisms: Global Mental Health. 2026. Vol. 13. Art. e126. DOI: https://doi.org/10.1017/gmh.2026.10248.
32. V. K. v. Bulgaria: views of the Committee on the Elimination of Discrimination against Women of 25 July 2011, communication no. 20/2008, UN Doc. CEDAW/C/49/D/20/2008. URL: https://juris.ohchr.org (дата звернення: 25.09.2026).
33. Vicente-Garcia R., La Parra-Casado D., Vives-Cases C. Personal and structural barriers reporting intimate partner violence to the police: a systematic review of women’s experiences and societal influences. Trauma, Violence, & Abuse. 2026. DOI: https://doi.org/10.1177/15248380251409827.
34. Walker L. E. The battered woman. New York: Harper & Row, 1979. 270 p.
35. Walker L. E. A. The battered woman syndrome. 4th ed. New York: Springer Publishing Company, 2017.
Ця робота ліцензована відповідно доCreative Commons Attribution 4.0 Міжнародної ліцензії.
