ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗНАЧЕННЯ ТА НЕОБХІДНОСТІ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ» В ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФІЗИЧНИХ ТЕРАПЕВТІВ

M. M. Kost; S. Yu. Kobeliev; M. B. Dmytruk

doi:10.32782/3041-1297/2026-2-31

M. M. Kost Комунальний заклад вищої освіти Львівської обласної ради «Львівська медична академія імені Андрея Крупинського» https://orcid.org/0009-0004-1638-2928
S. Yu. Kobeliev Комунальний заклад вищої освіти Львівської обласної ради «Львівська медична академія імені Андрея Крупинського» https://orcid.org/0009-0001-0427-4434
M. B. Dmytruk Комунальний заклад вищої освіти Львівської обласної ради «Львівська медична академія імені Андрея Крупинського» https://orcid.org/0000-0002-6291-9819

DOI: https://doi.org/10.32782/3041-1297/2026-2-31

Ключові слова: фізичне виховання, загальна фізична підготовка, рухова активність, фізична підготовленість, здобувачі вищої освіти, фізична терапія, здоров’язбереження

Анотація

Мета – теоретично обґрунтувати значення та необхідність навчальної дисципліни «Фізичне виховання» у підготовці майбутніх фізичних терапевтів, визначити її предметні межі, функції та критерії функціональної самостійності й освітньої доцільності. Методи. Дослідження має теоретичний характер. Використано аналіз, порівняння, систематизацію, узагальнення наукових джерел, рекомендацій щодо рухової активності, проєкту освітньо-професійної програми «Фізична терапія», проведено порівняння функцій суміжних освітніх компонент, застосовано структурно-функціональне моделювання. сновні результати. Предмет дисципліни визначено як організовану рухову діяльність, спрямовану на розвиток силових, швидкісних, координаційних якостей, гнучкості та витривалості, підвищення загальної працездатності та набуття досвіду регулярної фізичної активності. Обґрунтовано здоров’язбережувальну, фізично-розвивальну, компенсаційно-відновлювальну, поведінково-мотиваційну та професійно-підтримувальну функції навчальної дисципліни. Визначено критерії її освітньої доцільності: унікальність практичного результату, регулярність, інституційна доступність, недублювання інших компонентів, диференційованість, безпечність і вимірюваність. Наукова новизна. Здійснено авторську теоретичну систематизацію критеріїв функціональної самостійності та освітньої доцільності «Фізичного виховання» у підготовці майбутніх фізичних терапевтів і запропоновано структурно-функціональну модель навчальної дисципліни. Практичне значення. Положення можуть бути використані у процесі перегляду освітніх програм, обґрунтування статусу навчальної дисципліни, розроблення робочої програми, результатів навчання, критеріїв оцінювання. Висновок. «Фізичне виховання» доцільно зберігати як самостійну обов’язкову практичну дисципліну, основою якої є загальна фізична підготовка, а результатом – особиста фізична підготовленість, працездатність і досвід систематичної рухової активності.

Посилання

1. Дишель Г. О., Орлик Н. А., Борщенко В. В., Бобро О. В. Безпека фізкультурно-спортивної діяльності: нормативно-правові засади та методи профілактики ризиків. Наукові записки Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. Педагогіка і психологія. 2026. № 1(7). С. 358–364. DOI: https://doi.org/10.32782/3041-1297/2026-1-50
2. Комунальний заклад вищої освіти Львівської обласної ради «Львівська медична академія імені Андрея Крупинського». Освітньо-професійна програма «Фізична терапія» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю I7 «Терапія та реабілітація», спеціалізацією I7.01 «Фізична терапія : проєкт». Львів, 2026. 25 с. URL: https://lma.edu.ua/wp-content/uploads/2026/03/proyekt_opp_ft_bakalavr_2026.pdf (дата звернення: 01.08.2026).
3. Латишев М. В., Квасниця О. М., Цісар В. В. Фізичне виховання здобувачів вищої освіти: огляд сучасних наукових досліджень. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2024. Вип. 7(180). С. 93–97. DOI: https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2024.7(180).19
4. Сороколіт Н. С., Кухар М. М. Ставлення студентів до організації занять фізичним вихованням підготовчої медичної групи у закладах вищої освіти України. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2024. Вип. 3К(176). С. 445–448. DOI: https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2024.3K(176).98
5. Brown C. E. B., Richardson K., Halil-Pizzirani B., Atkins L., Yücel M., Segrave R. A. Key influences on university students’ physical activity: a systematic review using the Theoretical Domains Framework and the COM-B model of human behaviour. BMC Public Health. 2024. Vol. 24. Article 418. DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-023-17621-4
6. Frömel K., Dygrýn J., Vorlíček M., Jakubec L., Groffik D., Smékal D., Mitáš J. Physical activity in professional training of physiotherapists. Annals of Medicine. 2025. Vol. 57, No. 1. Article 2446687. DOI: https://doi.org/10.1080/07853890.2024.2446687
7. Gorce P., Jacquier-Bret J. A systematic review of work-related musculoskeletal disorders among physical therapists and physiotherapists. Journal of Bodywork and Movement Therapies. 2024. Vol. 38. P. 350–367. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbmt.2024.01.025
8. Huang K., Beckman E. M., Ng N. et al. Effectiveness of physical activity interventions on undergraduate students’ mental health: systematic review and meta-analysis. Health Promotion International. 2024. Vol. 39, No. 3. Article daae054. DOI: https://doi.org/10.1093/heapro/daae054
9. World Health Organization. WHO guidelines on physical activity and sedentary behaviour. Geneva : World Health Organization, 2020. 104 p. URL: https://www.who.int/publications/i/item/9789240015128 (accessed: 01.08.2026).