ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПОЖЕЖНОГО ТЕПЛОВІЗОРА В УМОВАХ ПРОВЕДЕННЯ ПОШУКОВО-РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ

  • O. V. Lazarenko Львівський державний університет безпеки життєдіяльності https://orcid.org/0000-0003-0500-0598
  • V. -P. O. Parkhomenko Львівський державний університет безпеки життєдіяльності https://orcid.org/0000-0001-7431-4801
  • V. V. Mukhin Львівський державний університет безпеки життєдіяльності https://orcid.org/0000-0002-0304-3036
Ключові слова: пожежний тепловізор, пошуково-рятувальні роботи, тепловий відбиток, 3MScott V 206, 3MScott V X380.

Анотація

Вступ. Використання сучасних технологічних рішень під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації наслідків небезпечних подій та надзвичайних ситуацій
суттєво впливає на успіх проведення зазначених операцій. Так, завдячуючи залученню сучасних цифрових пристроїв для пошуку постраждалих, визначенню осередку займання тощо, можна суттєво
скоротити час на ліквідацію надзвичайної ситуації або врятувати не одне людське життя. Серед різноманіття сучасних пристроїв особливої уваги заслуговують пожежні тепловізори.
Мета та задачі дослідження. Враховуючи різноманіття пожежних тепловізорів за своїми тактико-технічними показниками та відносно малий досвід застосування подібних приладів у випадку проведення пошуково-рятувальних та аварійно-рятувальних робіт виникає необхідність проведення додаткових порівняльних тестів їх роботи за різних умов. Отож, метою роботи є проведення практичних порівняльних тестів роботи тепловізорів 3MScott V206 і 3MScott X380 для їх використанням під час пошуково-рятувальних та інших невідкладних робіт. Для досягнення поставленої мети було проведено аналіз можливих та обрано декілька найбільш поширених типів матеріалів на яких людина може залишити свій тепловий слід у транспорті та приміщеннях будівель різного призначення, що у свою чергу, допоможе здійснити пошуково-рятувальні роботи. Відповідно до визначеного переліку найбільш поширених типів матеріалів було проведено практичні експериментальні дослідження та порівняння показників зазначених зразків тепловізорів.
Методи. Відповідно для досягнення поставленої мети та задачі досліджень було використано аналітичний метод обробки даних та проведено низку експериментальних досліджень з визначення часу ідентифікації теплового відбитка залежно від часу теплового навантаження джерела випромінювання на різних типах поверхонь.
Результати. За результатами аналізу можливого застосування пожежного тепловізора було встановлено, що можливості пожежного тепловізора дають змогу виявити «тепловий відбиток» на поверхні меблів та матеріалів. Також використання пожежного тепловізора дає можливість знайти джерела витоку газових сумішей та рівень заповнення ємностей з різного матеріалу.
Застосування пожежного тепловізора для проведення пошуково-рятувальних робіт, виявлення необхідних ознак присутності людей та небезпечних речовин можливе як за умови повної темноти в приміщенні
так і на свіжому повітрі, але за умови відсутності поряд високотемпературних джерел теплового випромінювання.
Висновки. Практичні експериментальні дослідження показали, що час ідентифікації теплового відбитку з використанням пожежного тепловізора значно залежить від матеріалу, на якому його залишили, і в середньому становить від 2 до 4 хвилин (3MScott V206) та від 4-8 хвилин часу (3MScott X380) для ламінованої ДСП поверхні. Однак для тканинного офісного крісла цей показник є нижчим і в середньому становить від 1 до 3 хвилин (3MScott V206) та від 4-6 хвилин часу (3MScott X380).
Тепловий відбиток на ламінованій ДСП поверхні в проміжку від 30 секунд до 3 хвилини часу теплового навантаження залишається видимим для пожежного тепловізора практично однаковий проміжок часу. Однак після більш тривалого часу теплового навантаження час ідентифікації теплового відбитку знову починає повільно зростати.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.
Опубліковано
2022-12-29
Як цитувати
Lazarenko, O., Parkhomenko, V.-P., & Mukhin, V. (2022). ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПОЖЕЖНОГО ТЕПЛОВІЗОРА В УМОВАХ ПРОВЕДЕННЯ ПОШУКОВО-РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ. Пожежна безпека, 41, 87-93. https://doi.org/https://doi.org/10.32447/20786662.41.2022.10
Розділ
Статті

Найчастіше читають статті цього автора (ів)