ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНОГО ЗАХИСНОГО ОДЯГУ РЯТУВАЛЬНИКА В УМОВАХ ПІДВИЩЕНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ

Анотація

Вступ. Виконання задач за призначенням особовим складом оперативно-рятувальної служби практично завжди супроводжується небезпекою для життя. Особливо за умови проведення гасіння пожеж та аварійно-рятувальних робіт в огородженні, оскільки побічні чинники пожежі, як-от сильне задимлення, підвищена температура навколишнього середовища та продуктів згорання, сильне теплове випромінювання є основними причинами травмування або загибелі рятувальників. Враховуючі стандартні температурні показники розвитку пожежі в огородженні, а це близько +400–+600 °С, виробники захисного спорядження й оснащення постійно в пошуках нових більш кращих вогнетривких матеріалів та засобів, які б сприяли підвищенню безпеки та комфорту роботи пожежного. Мета та задачі дослідження. Метою роботи є встановлення залежності значення допустимого часу перебування рятувальника на позиції під час виконання завдань від зміни температури підкостюмного простору захисного одягу та густини теплового потоку. Основними задачами дослідження є здійснення аналізу сучасного екіпірування пожежного рятувальника відповідно до чинних стандартів та норм, безпосередніх експериментальних досліджень із залученням особового складу пожежних-рятувальників (газодимозахисників) з подальшим аналізом та узагальненням результатів експерименту. Методи. Для досягнення мети роботи було проведено експериментальні дослідження з умовами, максимально наближеними до реальних (температура, теплове випромінювання). Отримані результати експериментальних досліджень було зафіксовано за допомогою повіреного обладнання та в подальшому узагальнено з використанням відповідного програмного забезпечення (Microsoft Excel). Результати. Експериментальні дослідження підтвердили ефективність використання захисного екіпірування газодимозахисника для забезпечення безпечного й комфортного перебування в умовах підвищеної температури та теплового випромінювання. Встановлено залежність зміни температури підкостюмного простору захисного одягу, а також встановлено числові показники температури. Висновки. Встановлено, що час захисної дії сучасного захисного одягу й екіпірування порівняно зі зразками 10–20-річної давнини є на 40 % більшим. Максимальний час перебування на позиції ствольника за умов дії надлишкового теплового випромінювання 3,9–4,2 кВт/м² і середньої температури навколишнього середовища +170 °C за мінімального середнього фізичного навантаження становитиме не більше ніж 12 хв. Також визначено, що середня температура підкостюмного простору захисного одягу за середньої температури в приміщенні +170 °C становитиме +34 °C.