АНАЛІЗ НАУКОВО-ПРАКТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ГІДРОЕНЕРГЕТИЧНИХ РИЗИКІВ БУДІВНИЦТВА МАЛИХ ГІДРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ У ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Анотація

Проблема забезпечення України електроенергією набуває особливої актуальності в умовах часткового руйнування або захоплення ключових енергетичних об’єктів країною-агресором. Одночасно спостерігається зростання інтересу до відновлювальних джерел енергії, таких як вітер, сонячна енергія та гідроенергія малих і середніх річок, що пов’язано з міжнародними зобов’язаннями України щодо зниження викидів парникових газів. У Карпатському регіоні будівництво малих гідроелектростанцій викликає суперечливі оцінки: з одного боку, вони сприяють енергетичній безпеці та розвитку «зеленої» економіки, з іншого – створюють гідроекологічні, гідрологічні та соціальні ризики у вразливих гірських ландшафтах, особливо в туристично-рекреаційних зонах. 
Метою дослідження було оцінити гідроекологічні ризики будівництва малих гідроелектростанцій у туристично-рекреаційному регіоні Українських Карпат та розробити науково обґрунтовані рекомендації щодо збереження екологічної безпеки водних екосистем. 
Методологія включала комплексну оцінку природно-техногенної безпеки гідроекосистем із визначенням кількісного та якісного потенціалу використання водних ресурсів. В основу кількісної оцінки було покладено мінімальну середньомісячну витрату води маловодного року з 75% забезпеченістю, а також аналіз внутрішньорічної динаміки стоку річки Прут та її приток. Для практичної перевірки запропонованої методики проведено оцінку 15 інвестиційних проєктів малих гідроелектростанцій у Івано-Франківській області, включаючи розрахунок санітарних попусків, моделювання гідрологічного режиму та визначення оптимальних періодів будівництва для збереження іхтіофауни. 
Основні результати показали, що впровадження каскаду чотирьох малих гідроелектростанцій на річці Білий Черемош забезпечує виробництво електроенергії без значущих змін у водних ресурсах, ґрунтових і поверхневих водах, за умови дотримання санітарних витрат для рибохідних споруд. Гідробіологічні дослідження підтвердили необхідність застосування рибохідних конструкцій типу Деніела для забезпечення міграції цінних видів риб, включаючи червонокнижні. Моделювання ймовірності руйнування гребель показало, що водосховища не створюють ризику техногенних катастроф, а негативні впливи будівельно-монтажних робіт є короткостроковими та піддаються мінімізації. 
Висновки дослідження свідчать, що каскад Голошинських малих гідроелектростанцій може експлуатуватися з мінімальними екологічними ризиками при дотриманні природоохоронних норм та застосуванні запропонованих інженерно-технічних заходів. Автори пропонують: забезпечувати оптимальні санітарні попуски води для рибохідних споруд; планувати будівництво у періоди, які не збігаються з нерестом риб; застосовувати дериваційні типи станцій для збереження природного русла річки; контролювати якість води та наносів у процесі експлуатації; розвивати малі гідроелектростанції як еколого-туристичні об’єкти для підтримки рекреаційного потенціалу Карпат.