МОНІТОРИНГ АКТИВНОСТІ БАЗ ДАНИХ КОРПОРАТИВНИХ СИСТЕМ ЗАСОБАМИ SIEM

Анотація

Цифрова трансформація та стрімкий розвиток інформаційних технологій призводять до  зростання ризиків конфіденційності, цілісності та доступності корпоративних даних, зокрема в системах командної взаємодії та управління проєктами. Забезпечення належного рівня інформаційної безпеки в таких умовах вимагає не лише застосування традиційних засобів захисту, а й використання сучасних аналітичних рішень, здатних виявляти, корелювати та оперативно реагувати на загрози в режимі реального часу. Відтак постає проблема забезпечення ефективного моніторингу та своєчасного реагування на інциденти інформаційної безпеки, що зумовлює необхідність впровадження систем керування подіями та інформаційною безпекою (далі – SIEM) як ключового елемента сучасної архітектури кіберзахисту. 
Метою роботи є розробка конфігурації SIEM-системи для активізації журналювання системи керування базами даних для відстеження підозрілої діяльності, модифікуючих запитів та помилок. Для цього розглянуто використання Splunk Enterprise як платформи для централізованого журналювання та кореляції подій і запитів у базах даних MySQL. Проаналізовано сучасні підходи до захисту корпоративної інформації, зокрема комерційної таємниці й об’єктів інтелектуальної власності, що обробляються в корпоративних інформаційних системах. Охарактеризовано особливості конфігурації запропонованого рішення, яке забезпечує ефективне збирання, зберігання та аналіз подій інформаційної безпеки. 
Запропоновано конфігурацію SIEM-системи для моніторингу активності баз даних, яка дає змогу не лише виявляти підозрілі та аномальні запити, але й скорочувати середній час реагування на інциденти завдяки використанню автоматизованих сповіщень та аналітики в реальному часі. З’ясовано, що ефективна імплементація підсистеми моніторингу активності баз даних здатна мінімізувати наслідки кібератак, запобігати витоку даних і підвищувати загальний рівень інформаційної безпеки підприємства. Оцінено вплив упровадження SIEM на продуктивність корпоративних інформаційних систем і встановлено, що коректна конфігурація моніторингу не спричиняє помітного зниження їх ефективності. 
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості застосування запропонованих рекомендацій як у комерційних структурах, так і в державних установах для забезпечення ефективного контролю за циркуляцією та обробкою конфіденційних даних. Отримані результати можуть бути використані як основа для подальших досліджень, спрямованих на оптимізацію конфігурацій SIEM-систем та інтеграцію методів машинного навчання для прогнозної аналітики інформаційної безпеки.