АВДІЮВАННЯ У РІДНОМОВНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Анотація

Вступ. Сучасна вища школа потребує від педагога застосування ефективних методів навчання, які забезпечуватимуть інтенсивний розвиток професійно важливих для майбутніх офіцерів служби цивільного захисту авдіативних умінь. Зокрема, вмінь сприймати текст (використовуючи візуальний і/або слуховий канали), осмислювати, з почутого/прочитаного добирати необхідне, відтворювати, інтерпретувати. Особливо актуалізувалася досліджувана проблема в умовах оновлення вищої освіти. Мета. Аналіз сучасних методологічних основ слухання та визначення методів і прийомів формування авдіативних умінь у процесі рідномовної підготовки майбутніх офіцерів служби цивільного захисту.
Результати. У статті розглянуто герменевтичний та комунікативно-прагматичний підходи у лінгводидактичному аспекті. Окреслені підходи уможливлюють визначення методологічних основ формування авідіатив-них умніь, адже дають змогу розв’язати проблему розуміння та інтерпретації тексту, а також аналізувати мовні факти з огляду на соціальні, психологічні, культурологічні характристики мовця та слухача. З’ясовано зміст понять «слухання», «активне слухання», «авдіювання», визначено основні психологічні механізми, психолінгвістичні чинники формування й розвитку авдіативних умінь курсантів/студентів у процесі рідномовної підготовки. Розглянуто різні класифікації авдіювання у вітчизняній лінгводидактиці, а саме: глобальне, детальне, критичне та нерефлексивне/рефлексивне; наголошено на актуальності для майбутніх офіцерів служби цивільного захисту саме критичного виду авдіювання, яке передбачає реакцію на почуте, його інтерпретацію, критичне осмислення. Схарактеризовано структуру авдіювання, яка включає такі компоненти, як: сприймання, порівняння-розпізнавання, розуміння, а також розкрито послідовність дій та операцій авдіювання як виду навчальної діяльності (перцептивні, мисленнєві, мнемічні, рефлексивні). Проаналізовано основні вимоги до текстів для авдіювання, визначено найбільш ефективні прийоми роботи із текстом; запропоновано альтернативні варіанти авдіювання із застосуванням відеоматеріалів та фільмів. Висновок. Авдіювання, що включає правильно відібрані тексти або відеоматеріали та систему післятексто-вих вправ, у процесі рідномовної підготовки майбутніх офіцерів служби цивільного захисту дає змогу розв'язати низку лінгвометодичних проблем: розвиває мовленнєвий слух, пам’ять, тренує уміння виокремлювати найбільш інформативні частини повідомлення, співвідносити текст із ситуацією повідомлення, інтерпретувати почуте.