ХАРАКТЕРИСТИКА БЕЗПЕКИ І ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ

Анотація

Анотація: У статті представлені міркування щодо питань, пов’язаних із матеріальною та суб’єктивною
сферою громадської безпеки та громадського порядку. Представлені міркування носять теоретичний характер і відображають переважно погляди Польських науковців, зокрема у сфері правових наук та наук про безпеку. Роздуми, наведені в цій роботі, доводять, що пояснення сутності обох понять, що входять до сфери інтересів автора, еволюціонували. Спочатку вони становили базову цінність у концепціях формування суспільств і держав, але сьогодні вони сприймаються і визначаються по-різному, залежно від сфери, до якої вони належать. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що відсутність почуття громадської безпеки або її порушення означає відсутність можливостей для її розвитку та стимулює дії, що іноді для окремої особи чи інших суб’єктів не обов’язково означає розвиток. Ці дії іноді можуть бути ризикованими для існування людини, оскільки потреба розвиватися сильніша за потребу існувати. Відсутність безпеки та можливостей для просування може
навіть привести людину до самознищення або пошуку заміни безпеки, щоб процвітати. Цікаво, що громадський порядок був встановлений як державою, яка формувала право, так і іншими суспільно визнаними нормами (моральними, культурними, етичними, релігійними чи звичаями). З іншого боку, зміст цього поняття також піддававсзмінам через зміну стандартів поведінки певної громади, зміни умов життя, що склалися, а також зміни поглядів, правових і неправових норм.
Проведене дослідження доводить, що сьогодні у світі науки не існує загальноприйнятого визначення безпеки та громадського порядку. Незважаючи на певні інтерпретаційні відмінності, що виникають через належність до конкретних наукових дисциплін, можна помітити й проблеми, які об’єднують ці терміни. Вони є об’єктами охорони та середовищем, в якому вона діє. Дослідження також показує, що правильне тлумачення понять громадської безпеки та громадського порядку є запорукою безперешкодного функціонування людини, виживання в динамічно-мінливому середовищі, формування бачення майбутнього та їх перетворення в умови для розвитку.
Проведене дослідження дозволяє припустити, що громадська безпека та громадський порядок є бажаним процесом, визначеним законом, який забезпечує безперебійне функціонування людини, соціальних груп, організацій та державних інституцій. Державні установи, особи, соціальні групи в державі.