ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ ІНДУКЦІЙНИМ ТА РАДІОХВИЛЬОВИМ МЕТОДАМИ НА ОСНОВІ РЕЗУЛЬТАТІВ ОДНОФАКТОРНИХ ЕКСПЕРИМЕНТІВ

V. I. Krivtsun; O. V. Zbrutskyi; V. M. Kovalchuk

doi:10.32447/20784643.26.2022.09

V. I. Krivtsun Національна академія сухопутних військ https://orcid.org/0000-0002-3907-5320
O. V. Zbrutskyi Національний технічний університете України «Київський політехнічний інститут», https://orcid.org/0000-0002-2206-7148
V. M. Kovalchuk Львівський державний університет безпеки життєдіяльності https://orcid.org/0000-0003-0043-4936

DOI: https://doi.org/10.32447/20784643.26.2022.09

Ключові слова: бойові дії; вибухонебезпечні предмети; розмінування; міношукач, дистанційно-керований комплекс розмінування, експериментальні дослідження, індукційний метод, радіохвильовий метод.

Анотація

Досвід ведення бойових дій у сучасних воєнних конфліктах показав, що одним із небезпечних їх наслідків є забруднення територій вибухонебезпечними предметами, які становлять загрозу як військовим, так і цивільному
населенню. Не є винятком і Україна, яка сьогоднішні опинилася в числі найбільш забруднених вибухонебезпечними предметами країн світу. З початком ведення неоголошеної війни російської федерації проти України у 2014 році, а надалі широкомасштабного вторгнення у лютому 2022 року, ця проблема загострилась. Актуальність питання розвідки та розмінування місцевості від вибухобезпечних предметів як під час ведення бойових дій, так і за
відсутності їх збільшилось в рази. Досвід війни показує, що противник незважаючи на міжнародні конвенції щодо заборони певних видів мінної зброї, застосовує весь свій наявний арсенал мін та саморобні вибухові пристрої, які
часто встановлюються на невилучуваність. Окрім мін та саморобних вибухових пристроїв територія України, де ведуться бойові дії або звільнена, забруднена великою кількість різноманітних боєприпасів, які не розірвалися.
Виконання завдань з розвідки місцевості на наявність вибухонебезпечних предметів та розмінування під час ведення бойових дій в основному покладено на інженерні підрозділи ЗС України, а за відсутності бойових
дій - на піротехнічні підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Аналіз виконання завдань щодо розвідки та розмінування інженерними підрозділами ЗС України та піротехнічними групами Державної служби України з надзвичайних ситуацій показує, що основним способом на сьогоднішні залишається ручний, який є вкрай небезпечним для життя особового складу. З метою забезпечення безпеки виконання цих завдань ведеться робота зі створення вітчизняних засобів дистанційної розвідки та розмінування. Однією із складових таких засобів є пошукові елементи вибухонебезпечних предметів, які працюють на різних фізичних принципах. Окрім теоретичних положень одним із важливих його етапів є проведення експериментального дослідження. В статті на основі раніше розроблених теоретичних положень наведено моделювання процесів виявлення вибухонебезпечних предметів індукційним та радіохвильовим методами з використання міношукачів, які перебувають на озброєнні ЗС України та ДСНС, а саме ИМП, РВМ-2(М), ММП (двоканальний), під час проведення однофакторного експерименту з метою обґрунтування окремих показників ефективності елементів пошуку вибухонебезпечних предметів дистанційно-керованих комплексів розмінування.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

O. V. Zbrutskyi, Національний технічний університете України «Київський політехнічний інститут»,

Досвід ведення бойових дій у сучасних воєнних конфліктах показав, що одним із небезпечних їх наслідків є забруднення територій вибухонебезпечними предметами, які становлять загрозу як військовим, так і цивільному населенню. Не є винятком і Україна, яка сьогоднішні опинилася в числі найбільш забруднених вибухонебезпечними предметами країн світу. З початком ведення неоголошеної війни російської федерації проти України у 2014 році, а надалі широкомасштабного вторгнення у лютому 2022 року, ця проблема загострилась. Актуальність питання розвідки та розмінування місцевості від вибухобезпечних предметів як під час ведення бойових дій, так і за
відсутності їх збільшилось в рази. Досвід війни показує, що противник незважаючи на міжнародні конвенції щодо заборони певних видів мінної зброї, застосовує весь свій наявний арсенал мін та саморобні вибухові пристрої, які часто встановлюються на невилучуваність. Окрім мін та саморобних вибухових пристроїв територія України, де ведуться бойові дії або звільнена, забруднена великою кількість різноманітних боєприпасів, які не розірвалися.
Виконання завдань з розвідки місцевості на наявність вибухонебезпечних предметів та розмінування під час ведення бойових дій в основному покладено на інженерні підрозділи ЗС України, а за відсутності бойових дій - на піротехнічні підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Аналіз виконання завдань щодо розвідки та розмінування інженерними підрозділами ЗС України та
піротехнічними групами Державної служби України з надзвичайних ситуацій показує, що основним способом на сьогоднішні залишається ручний, який є вкрай небезпечним для життя особового складу. З метою забезпечення безпеки виконання цих завдань ведеться робота зі створення вітчизняних засобів дистанційної розвідки та розмінування. Однією із складових таких засобів є пошукові елементи вибухонебезпечних предметів, які працюють на різних фізичних принципах. Окрім теоретичних положень одним із важливих його етапів є проведення експериментального дослідження.
В статті на основі раніше розроблених теоретичних положень наведено моделювання процесів виявлення вибухонебезпечних предметів індукційним та радіохвильовим методами з використання міношукачів, які перебувають на озброєнні ЗС України та ДСНС, а саме ИМП, РВМ-2(М), ММП (двоканальний), під час проведення однофакторного експерименту з метою обґрунтування окремих показників ефективності елементів пошуку вибухонебезпечних предметів дистанційно-керованих комплексів розмінування.