РАЦІОНАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ОТРИМАННЯ МЕТАЛКООРДИНОВАНИХ ЕПОКСІАМІННИХ КОМПОЗИЦІЙ ЗІ ЗНИЖЕНОЮ ГОРЮЧІСТЮ

Анотація

Вступ. Зниження горючості полімерних матеріалів досягається завдяки формуванню атомних зв’язків з великою енергією розриву. З цією метою найчастіше використовують хімічно активні антипірени, які завдяки високій реакційній здатності та наявності в молекулярній структурі великої кількості функційних груп різного типу, призводять до зміни складу, будови і властивостей кінцевого полімерного матеріалу. Такі антипірени використовують як мономери у  синтезі полімерів, зшиваючі агенти чи модифікатори полімерів. Тому надзвичайно важливим питанням в аспекті зниження горючості полімерів є розширення асортименту реакційноздатних антипіренів, розробка раціональної  технології отримання полімерних матеріалів, що передбачає різноманітні способи введення антипіренів, а також встановлення взаємозв’язку між модифікацією, структурою та властивостями отриманих матеріалів.
Мета. Розробити раціональну технологію отримання модифікованих купрум(ІІ) хлоридом епоксіамінних композицій. Вивчити будову синтезованих композицій, що дасть змогу спрогнозувати їх властивості та, зокрема, схильність до горіння.
Методи. Модифіковані купрум(ІІ) хлоридом епоксіамінні композиції отримували за допомогою двох методів, відмінність між якими полягає в різних способах та формах інкорпорування антипірену в полімерну матрицю. Для  становлення факту взаємодії між антипіреном та іншими компонентами композиції (зв’язуючим, затвердником) проводили ІЧ-спектроскопічні дослідження.
Результати. Розроблено новий оригінальний метод отримання модифікованих купрум(ІІ) хлоридом епоксіамінних композицій зі зниженою горючістю. Суть методу полягає в синтезі антипірена-затвердника у вигляді кристалічного комплексу з подальшим інкорпоруванням його в епоксидіановий олігомер. Внаслідок хімічної взаємодії купрум(ІІ) хлориду та рера отримано хелатний комплекс [Cu(eda)₂(H₂O)(Cl)]Cl, який було використано як антипірен-затвердник епоксіамінних композицій. На підставі ІЧ-спектроскопічних досліджень вивчено будову синтезованого антипірена-затвердника. Зокрема виявлено міцні координаційних зв’язки Cu(II)←N, поява яких в процесі комплексоутворення є важливою передумовою використання отриманих хелатних комплексів як реакційноздатних антипіренів. Виявлено участь синтезованого хелатного комплексу [Cu(eda)₂(H₂O)(Cl)]Cl в структуруванні епоксиамінної композиції, що є запорукою зниження її горючості.
Висновки. Завдяки розробці оригінальної технології, яка передбачає синтез хелатного купроамінного комплексу та використанні його як антипірена-затвердника отримано новий тип металкоординованих епоксіамінних композицій  та подано трактування механізму антипіренової дії солей перехідних металів на горіння епоксіамінних композицій.