ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДУ РЕЧОВИН ДЛЯ ВОГНЕЗАХИСТУ ДЕРЕВ'ЯНИХ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ ПРИ ЗАМІНІ ВОГНЕЗАХИСНИХ ЗАСОБІВ

Анотація

Постановка проблеми. На об’єктах різних форм власності, на яких здійснюються заходи державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, щороку виникають тисячі пожеж. У значній кількості випадків пожежі виникають у будівлях, в яких, відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, дерев’яні будівельні конструкції підлягають вогнезахисту. Вогнезахист забезпечує зниження показників пожежної небезпеки, зокрема горючості, займистості, поширення полум’я та ін.
Відповідно до Правил з вогнезахисту для деревини визначено, що основним критерієм оцінювання є група вогнезахисної ефективності, яка характеризується визначенням відсотка втрати маси деревини, підданої вогнезахисту, після проведення випробувань. Для дерев’яних будівельних конструкцій характерні способи вогнезахисту, такі як вогнезахисне просочування та обробляння.
В Україні широкого застосування набуло саме вогнезахисне просочування. Проаналізувавши якість вогнезахисту шляхом просочування було виявлено, що при виконанні повторних робіт з вогнезахисту із застосуванням засобу, відмінного від того, що використовувався під час попереднього просочування, відбувається втрата вогнезахисної ефективності. Проведені експерименти підтвердили цю гіпотезу та спонукали виокремлення цього напрямку для подальших досліджень. 
Мета роботи — розкриття закономірностей впливу співвідношення складу вогнезахисної речовини на забезпечення вогнезахисту дерев’яних будівельних конструкцій при заміні вогнезахисних засобів.
Методи дослідження. У рамках наукової роботи проведено аналітичні дослідження компонентів просочувальних вогнебіозахисних речовин. Окремі речовини досліджено із застосуванням методів хімічного та рентгенофлуоресцентного аналізу. На основі ідентифікованих компонентів, а також з урахуванням результатів попередніх досліджень, сплановано та реалізовано повнофакторний експеримент.
Основні результати дослідження. Проведено повнофакторний експеримент, у межах якого визначено ключові фактори та рівні їх варіювання, що забезпечило побудову математичної моделі. На підставі цієї моделі побудовано матрицю експерименту. Реалізовано вісім експериментальних дослідів за визначеними методами, отримано числові значення втрати маси та температури займання, що дало змогу розрахувати коефіцієнти регресії.
Із використанням рентгенофлуоресцентного аналізу та методів хімічного аналізу встановлено, що найчастіше до складу вогнебіозахисних речовин входять такі компоненти: діамонійфосфат, ортофосфорна кислота та карбамід. На основі визначених компонентів методом повнофакторного експерименту розроблено оптимальне співвідношення складу вогнезахисної речовини, що забезпечує вогнезахист дерев’яних будівельних конструкцій при заміні вогнезахисних засобів. Встановлено закономірність впливу відсоткового масового значення фосфатної кислоти, карбаміду та діамонійфосфату на вогнезахист дерев’яних будівельних конструкцій — зокрема, на температуру займання та втрату маси.
Висновки. На підставі аналізу даних експериментальних досліджень, рівнянь регресії та графічних залежностей визначено співвідношення масового складу вогнезахисної речовини, що здатна забезпечити вогнезахист дерев’яних будівельних конструкцій при заміні вогнезахисних засобів, а саме: діамонійфосфат — 4%, карбамід — 6%, фосфатна кислота — 12%, вода — 78%.