ОБҐРУНТУВАННЯ ЗНАЧЕННЯ ВІДХОДІВ ЛІСОВОЇ ДЕРЕВНОЇ БІОМАСИ ЯК БІОЕНЕРГЕТИЧНОГО РЕСУРСУ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НАСЛІДКІВ ЗМІНИ КЛІМАТУ

Анотація

Лісова деревна біомаса є відновлюваним джерелом енергії і складником підвищення енергоефективності й енергетичної безпеки. Сектор виробництва енергії з біомаси зазнав найменших втрат від бойових дій завдяки розосередженості, на відміну від інших напрямів відновлюваної енергетики. Метою дослідження є обґрунтування доцільності та стратегічної важливості використання відходів лісової деревної біомаси в енергетичних цілях в контексті вимог сталого розвитку і пом'якшення наслідків зміни клімату. На основі методу системного аналізу досліджено потенціал та перспективи використання відходів лісової деревної біомаси для цілей біоенергетики. Наведено критерії сталості лісової деревної біомаси Європейського Союзу з погляду їх імплементації в Україні. 
Для цілей статті використано термін "відходи лісової деревної біомаси лісопромислового комплексу", що охоплює залишки від лісогосподарських заходів і лісозаготівель та побічні продукти вторинного перероблення деревини. Проаналізовано нормативно-правову базу, що регулює сектор біоенергетики на основі лісової біомаси. Проведено порівняльну оцінку рівня заготівлі деревини і визначено стратегічні напрями узгодження споживчого попиту зі збереженням біорізноманіття та послуг лісових екосистем. Результати дослідження демонструють, що Україна має достатній потенціал для збільшення обсягів енергетичної біомаси шляхом мобілізації порубкових залишків і відходів вторинного перероблення деревини. Підкреслено, що рішення щодо способів використання деревних відходів як джерела енергії повинні базуватися на каскадному принципі і критеріях сталості біомаси. 
Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні концептуальних підходів до використання відходів  деревини лісопромислового комплексу як енергетичного ресурсу, узгодженого з критеріями сталості, принципом каскадного використання. Подальші дослідження слід зосередити на визначенні оптимальних обсягів вилучення порубкових залишків з лісів, вивчення взаємозв’язку біоенергетики зі змінами клімату, а також вдосконаленні технологій збору й утилізації лісової біомаси для енергетичних цілей. Вивчення впливу бойових дій на розвиток сталої лісової біоенергетики потребує окремого ґрунтовного дослідження.