ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ АЛГОРИТМІВ ПРИХОВУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ МЕТОДАМИ ДОВІЛЬНОГО ІНТЕРВАЛУ

Анотація

На сучасному етапі розвитку інформаційних систем і технологій, глобальних комп’ютерних систем і засобів мультимедіа як ніколи гостро стоїть питання забезпечення надійності, безпеки зберігання цифрових даних та передачі їх відкритими каналами інформаційних комунікацій.

Один із найбільш перспективних і затребуваних на сьогодні підходів до розв’язання цієї проблеми базується на застосуванні методів комп’ютерної стеганографії.

Метою статті є систематизувати відомості щодо методів текстової стеганографії, а саме методів довільного інтервалу, здійснити порівняльний їх аналіз за пропускною здатністю.

Методи дослідження – методи текстової стеганографії: метод подвійних пропусків між словами, метод зміни коду пропуску, метод зміни кількості пропусків у кінці текстових рядків, метод зміни кількості пропусків між словами вирівняного за шириною тексту.

Методи довільного інтервалу використовують для приховування даних вільне місце у тексті. Вони оперують інтервалами між реченнями, пропусками в кінці текстових рядків, інтервалами між словами у тексті, у тому числі, вирівняному за шириною, маніпулюють символами пропуску, що мають різні ASCII-коди. Їх використовують для організації прихованого передавання конфіденційної інформації відкритими каналами зв’язку.

У статті на основі розроблених у середовищі комп’ютерної алгебри MathCAD програмних комплексів, покроково відстежено стеганографічні перетворення, що відповідають алгоритмам методів.

Вивчено питання пропускної здатності побудованих стеганосистем.

Пропускна здатність – це максимальний обсяг додаткової інформації, що може бути вбудований в один елемент (символ) текстового контейнера. Так, пропускна здатність методу подвійних пропусків між словами та методу зміни коду пропуску у випадку українськомовного текстового контейнера – 1,75 %. Метод зміни кількості пропусків між словами вирівняного за шириною тексту має нижчу пропускну здатність  – 0,4 %. Пропускна здатність методу зміни кількості пропусків у кінці текстових рядків залежить від різниці між кількістю символів у найдовшому рядку та усіма іншими рядками.

У статті також вказано на переваги і недоліки кожного методу.

Висновки. Методи довільного інтервалу є ефективними за умови, що текст представлено у форматі ASCII. Загалом, текстові файли є “незручними” контейнерами. Їм бракує надлишковості у порівняні, наприклад, з графічними чи аудіофайлами.

Для таких методів довільного інтервалу як метод зміни коду пропуску, метод зміни кількості пропусків у кінці текстових рядків характерним є те, що приховані дані неможливо отримати з твердої копії текстового файлу.

Незважаючи на недоліки, методи довільного інтервалу мають підстави бути застосованими через розповсюдженість файлів текстового формату. Користувачі комп’ютерних мереж постійно обмінюються текстовими повідомленнями. Це є звичною повсякденною справою, тому текстові файли, навіть такі, що містять приховану конфіденційну інформацію, не мали би викликати зайву цікавість у сторонніх осіб.