РАДОН ЯК ОДИН З НАЙБІЛЬШ НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА ШАХТАРІВ

Анотація

Проблема. Україна є однією з провідних мінерально-сировинних держав у світі. Сьогодні в Україні проаналізовано 20000 родовищ та проявів 111 видів корисних копалин (за даними УНІАН – 200 мінералів, з яких 120 сьогодні використовуються людьми). Найбільше економічне значення мають вугілля, нафта і газ, залізна руда та марганець, природна сірка, кам'яні та калійні солі, неметалічні будматеріали, мінеральні води. Ці родовища розташовані в різних геологічних регіонах України.

Під час видобутку природних ресурсів персонал шахт та населення зазнає впливу від радіоактивних матеріалів природного походження (NORM - natureoccurringradioactivematerials). Рівні радіаційної безпеки та радіаційного захисту населення та персоналу будь-якої галузі визначаються, насамперед, відповідними громадськими, галузевими та іншими нормативно-правовими актами та системами контролю за їх виконанням. Одним з важливих компонентів підвищення радіаційної безпеки є методичне застосування відповідних пристроїв радіаційного контролю та отримання надійних й достовірних даних (результатів), що дасть змогу правильно оцінити радіаційну обстановку на об'єкті.

Природні та кліматичні умови шахт є специфічними. Цей факт підтверджується рівнем вологості, який може досягати значення 99%, але температура і атмосферний тиск не змінюються. У процесі роботи на шахті шкідливими факторами для людського організму є пил в повітрі робочої зони та радіоактивність. Альфа-частинки утворюються внаслідок розпаду дочірніх продуктів ²²⁴Ra, ²²³Ra і ²²⁶Ra, осідають на аерозолях і потрапляють в організм людини шляхом інгаляції, а актинон, радон і торон призводять до збільшення дози для персоналу.

Мета Метою дослідження є визначення радіаційної обстановки на ділянках видобутку корисних копалин з урахуванням факторів, що впливають на достовірність результатів; встановлення надійних кількісних характеристик шкідливих факторів навколишнього середовища, що негативно впливають на організм персоналу;проведення аналізу існуючих методик вимірювання за допомогою прямих методів та внесення пропозицій щодо їх поліпшення, оскільки вплив факторів виробничого середовища спричиняє похибку одержаних результатів понад 75%.

Методи дослідження. Під час проведення досліджень для досягнення поставленої мети і вирішення завдань було використано прямі методи вимірювань, розрахунки та аналітичні дослідження. В ході експериментальної та аналітичної роботи було застосовано фізико-хімічні та радіометричні методи вимірювання, використовувались контрольно–вимірювальні прилади й сертифіковане обладнання.

Основні результати дослідження. Вимірювання рівноважної об’ємної активності радону та торону за допомогою прямого методу є необхідним завданням для експрес-оцінки впливу на персонал на робочому місці.

Кількісна оцінка повітряних газів, таких як ²²²Rn, ²²⁰Rn, ²¹⁹Rn, залежить від кількості покладів рядів урану і торію біля поверхні Землі.

Не слід забувати, що після радіоактивного розпаду вищезгаданих газів утворюється значна кількість α-радіоактивних дочірніх нуклідів, що проникають у тіло шахтарів. Це спричиняє збільшення дози від накопичення α-радіонуклідів в організмі персоналу шахт, але цей персонал, який працює з NORM (за винятком лише шахтарів, що працюють у шахтах з видобування урану), офіційно не віднесено до персоналу, що працює в умовах шкідливого впливу іонізуючого випромінювання.

Порівняння результатів, отриманих шляхом вимірювання ²²²Rn і ²²⁰Rn, представлених у таблицях 1 та 2 за допомогою прямих методів вимірювання з використанням РГА- 2006 «Ікар» та AlphaGuard PQ2000, демонструють різницю, особливо при підвищеній вологості та збільшенні кількості мінерального пилу в повітрі шахт.

Висновки та конкретні пропозиції автора. Висновки, отримані автором статті про стан експериментальних досліджень та аналізу даних:

1. Кліматичні умови відіграють важливу роль у надійності даних. Потрібно ретельно підібрати пристрої радіаційного контролю та методи вимірювання.
2. Провести кількісний аналіз радіонуклідів та встановити дозу для шахтарів лише від радону та торону, що можливо з використанням α-спектрометрії. У цьому дослідженні експрес-контроль (контроль у реальному часі) α-випромінюючих радіонуклідів у повітрі здійснювався з використанням детекторів, діяльність яких базується на використанні іонізаційної камери. Але в результаті цього дослідження ми отримуємо загальну активність α-радіонуклідів у повітрі та α-аерозолів, ототожнених з істотною систематичною помилкою,оскільки вимірювальні можливості цих пристроїв визначаються вологістю не більше 85%.
3. Створення нових нормативних документів для визначення впливу на працівників та населення від NORM має стати результатом та невід'ємною частиною наукових досліджень у цій галузі. Надійність експериментальних методів та достовірність результатів є основою, на якій базуватиметься радіаційна безпека під час роботи з природними радіонуклідами.