УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ У ПРОЕКТАХ РОЗВИТКУ ГІРНИЧОПРОМИСЛОВИХ КОМПЛЕКСІВ

Анотація

Постановка проблеми. На території промислових регіонів України структура природокористування фо-рмувалася протягом тривалого періоду без урахування об'єктивних законів розвитку та відновлення природно-ресурсних комплексів і екосистем. Усі природні екосистеми (атмосфера, гідросфера, літосфера і біосфера) зазнали потужного антропогенного тиску. Хімічне, радіоактивне та інше забруднення природного довкілля викликає різноманітні, нерідко невиліковні захворювання, незворотні зміни в генетичній структурі клітин, що веде до зростання народжуваності неповноцінного покоління. Особливе місце у цьому контексті посідає екологічна безпека в гірничопромислових комплексах. Гірничопромислові комплекси технологічно взаємопов’язані з процесами впливу людини на довкілля з метою забезпечення сировинними та енергетичними ресурсами різних сфер господарської діяльності. У широкому плані під ресурсом слід розуміти як джерела отримання речовини, так і простір – середовище їх розміщення і життєдіяльності.
Мета. Мета роботи полягає у висвітленні важливості управління екологічною безпекою в гірничопромис-лових комплексах та напрямків її покращення.
Методи. У роботі використано методи теоретичних досліджень підвищення рівня екологічної безпеки у гірничопромислових комплексах.
Результати. На підставі теоретичних досліджень та підвищення екологічної безпеки в гірничопромислових комплексах необхідні такі заходи: контроль за станом довкілля, відтворення й охорона його ресурсів, поліпшення природних життєвих умов, покращення гірничопромислових комплексів в якості системи управління екологічною безпекою.
Відповідно до екологічних принципів, необхідно здійснювати управління екологічною безпекою гірничо-промислових комплексів із залученням існуючих засобів та методів екологічного аналізу, оскільки екологічна безпека цьовго виду діяльності має велике значення для всіх сфер довкілля. Мова йде про вивчення зон техногенного впливу, що формуються навколо відвалів шахтних порід, та забезпеченні фізичної, хімічної стабільності гірничопромислових відходів. Управління екологічною безпекою в гірничопромислових районах дасть змогу ви-ключити виникнення екологічно-екстремальної ситуації після завершення експлуатації вугільних родовища і під час майбутнього використання порушених територій. Стимулюючи екологічну освіту і самоосвіту, практична діяльність водночас є своєрідним генератором у процесі вироблення переконань у магістральному напрямку ви-ховання свідомого і відповідального ставлення до природи, тобто високої екологічної свідомості.
Висновки. Вплив гірничопромислових коплексів на довкілля необхідно нормувати обґрунтованими захо-дами, тобто: здійсненням контролю в гірничопромислових районах за станом довкілля; оцінкою загрози виникнення екологічної небезпеки; недопущенням ускладнення екологічної ситуації гірничопромислового району (рекультивація, фітомеліоративні заходи териконів, тощо); розробкою (реалізація) відповідних програм метою яких є зниження екологічної небезпеки на довкілля.