ЗАСОЛЕНІСТЬ ПОСТПІРОГЕННИХ ГРУНТІВ УКРАЇНСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ

Анотація

Вступ. Одним із найбільш небезпечних наслідків пожеж у природних екологічних системах є фізико-хімічні та структурні зміни ґрунтів внаслідок температурного (пірогенного) чинника. Зазначимо, що такого роду пожежі, окрім миттєвого знищення біогеоценозу, вторинно впливають на усі компоненти довкілля протягом багатьох років – відновлення екосистеми відбувається повільно, або не відбувається взагалі, змінюються русла річок, формуються нові екотопи, незворотньо змінюються фізико-хімічні властивості ґрунтового покриву. Пірогенна деградація едатопів сповільнює відновлення. В Україні та за кордоном цій проблематиці присвячено багато наукових праць. Всіх їх можна розділити за такими напрямами: пірогенна деградація торфовищ, фізико-хімічні властивості постпірогенних грунтів, пірогенна сукцесія. Постпірогенні ґрунти потребують детальних до-сліджень у залежності від конкретних природно-кліматичних умов, які, окрім температурного впливу, є визначальними у процесах екологічної ренатуралізації рослинного вкриття.
Мета та методи. Мета роботи – встановити взаємозв’язок між постпірогенним чинником та засоленістю ґрунтів з плином часу для Українського Розточчя. Для вимірювання температури полум’я використовувався автономний тепловізор «Fluke». Вологість ґрунтів визначалася за допомогою вологоміра «МГ-44». Кислотність грунтів визначалася за допомогою контактктного приладу «КС-300В». Моделювання поширення кислотності вглиб генетичних горизонтів здійснено за допомогою демоверсії програми Surfer. Опрацювання статистичних величин здійснено за допомогою програми MS Excel. У роботі використано статистичні, хімічні, ґрунтознавчі, фітоценотичні методи досліджень.
Результати та обговорення. У зв’язку із високою засоленістю ділянок протікання лісових пожеж, визна-чався вміст у пробах хлоридів, сульфатів, фосфатів. Встановлено, що найвищий вміст хлоридів та сульфатів при-таманний досліджуваній ділянці №4, а саме: у горизонті 0-5 см вміст хлоридів 432,1 мг/кг, 5-10 см вміст хлоридів 267,1 мг/кг, 10-20 см вміст хлоридів 142,7 мг/кг; у горизонті 0-5 см вміст сульфатів 235,7 мг/кг, 5-10 см вміст сульфатів 160,3 мг/кг, 10-20 см вміст сульфатів 131,7 мг/кг. Надзвичайно високий вміст солей на ділянці із мо-дельним вогнищем свідчить про значне засолювання внаслідок протікання низової пожежі. На решті ділянок рівень концентрації хлоридів та сульфатів значно нижчий в залежності від давності протікання низових пожеж, що свідчить про природне відновлення едафотопів та вирівнювання показників засоленості до фонових значень.
Висновки. У результаті проведення дослідження засоленості постпірогенних ґрунтів Українського Розточчя встановлено, що відновлення едафічних показників ґрунту відбувається у залежності від давності протікання низових лісових пожеж. Для досліджень кислотності та засоленості ґрунтів прийняли діапазон виникнення низових лісових пожеж 4 роки. Виявлено, що на досліджуваних ділянках, які піддавалися впливу вогню давніше, показники кислотності та засоленості відповідають фоновим значенням та є значно нижчими за ці ж значення для модельного вогнища.