ЕКСПЕРТИЗА УМОВ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Анотація

Постановка проблеми. На підприємствах, що належать до фармацевтичної галузі, існує гостра потреба у дотриманні усіх норм з безпеки та гігієни праці. Особливу увагу необхідно звернути на вплив психофізіологічного чинника: напруженість праці та вимушена робоча поза, а також монотонність праці та виконання однотипної роботи, стереотипних робочих рухів. При виконанні монотонних робіт характерними є: почуття втоми та отупіння, апатія, сонливість; погіршення ритму серцевих скорочень, загальне зниження працездатності, зменшення здатності реагувати на сигнали навколишніх подразників. Індивідуальні психологічні особливості працівника мають вплив на виконання ним монотонної праці, а також на розвиток психічних станів. Так, праця дозувальника потребує тривалого безпосереднього спостереження за роботою обладнання, готовності до швидких, чітких дій. Цей функціональний стан визначається терміном «оперативний спокій» і характеризується фактором монотонності очікування.
Метою дослідження є провести аналіз картки умови праці дозувальників та укладальників лікарських препаратів. Завданням цього дослідження є розробити заходи з усунення ризику виникнення монотонії праці.
Результати роботи. При виконанні функціональних обов’язків дозувальника спостерігається тривале ви-конання простих операцій, зміст яких зводиться до одноманітного зорового контролю за якістю продукції, що випускається, а також до роботи, пов'язаної з тривалим пасивним спостереженням і обмеженим впливом на мозок різних виробничих сигналів і подразників. Тому, наслідками такої монотонної праці може бути: швидкий розвиток втоми в зв’язку з локалізацією м’язових і нервових навантажень; гіподинамія; розвиток неврозів; незадоволення роботою і зниження творчої активності працівника. Індивідуальні психологічні особливості працівника мають вплив на виконання ним монотонної праці, а також на розвиток психічних станів. Отже, при професійному відборі необхідно враховувати: монотонностійкість працівника. Відомо, що низьку моностійкість мають особи із вищими розумовими здібностями. Висококваліфіковані працівники здатні зберігати дієздатність, тобто можли-вість виконувати конкретний вид робіт без помилкових дій, навіть при важких і тривалих навантаженнях. Низькокваліфікований робітник не може вловити одноманітності зміни й стає жертвою байдужості. Наукова новизна. Отже, рекомендуємо на підприємствах впроваджувати ряд заходів з метою зменшення виникнення монотонності праці, а саме:встановлення адекватного темпу і режиму роботи ( у перші 30 хвилин після початку роботи: встановлювати темп конвеєра на 5 - 10% нижчий за средньоробочий темп); раціоналізація режимів праці відпочинку (рекомендувати короткочасні перерви (5 - 10 хв кожні 2-3 години); покращити естетику виробничого середовища (освітлення робочої зони); впровадити ряд заходів щодо матеріального та морального стимулювання у розмірі 8% від заробітньої плати; залучати робітників до управління і розв’язання виробничих проблем; покращувати соціально-психологічний клімат; створити можливість для заняття спортом і фізичною культурою.