ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ МІГРАЦІЇ ВУГЛЕВОДНІВ У АЛЮВІАЛЬНИХ ВІДКЛАДАХ РІКИ СТРИЙ ВНАСЛІДОК ОДНОРАЗОВОГО СКИДУ НАФТИ

Анотація

Постановка проблеми. З розвитком нових гірничих технологій, а також при збільшенні об’ємів транспортування нафти та нафтопродуктів, зростає кількість небезпек, пов’язаних з надходженням вуглеводневих сполук у водні об’єкти та на поверхню ґрунту. Особливо небезпечні розливи сполук вуглеводневого складу, що утворюються в річках поблизу (над) водозаборів питної води. Тоді, внаслідок аварійних виливів нафти чи нафтопродуктів без питного водопостачання можуть бути залишені одночасно декілька населених пунктів. Річка Стрий, яка є найбільшою карпатською притокою річки Дністер та через яку проходить 5 нафтопроводів та 1 продуктопровід, зазнає суттєвих антропогенних змін, що призводить до збільшення екологічної небезпеки та підвищення ризику виникнення аварійних ситуацій у випадку надходження забруднювальних речовин, зокрема вуглеводневого складу. Прогнозування поширення забруднювачів у системах «вода-порода» та «порода-вода» базується на рівняннях дифузії та передбачає точні дані щодо коефіцієнтів розподілу забруднювача.
Мета дослідження – експериментально встановити коефіцієнти розподілу концентрації вуглеводнів нафти у системі «вода-порода» в алювіальних відкладах першої надзаплавної тераси річки Стрий.
Методи досліджень. Для досягнення мети статті використано теоретичні (аналіз, синтез, порівняння), польові (профільний та морфологічний) та експериментальні (спостереження, гравіметричний) методи.
Основні результати досліджень. Встановлено, що надходження нафти на поверхню надзаплавної тераси р. Стрий порушує стан екологічної безпеки водної системи та створює ризики виникнення надзвичайної ситуації
екологічної генези. Максимальний об’єм вуглеводнів нафти, котрим може насититись 100 г твердої фази, становить 15 мл, а концентрація вуглеводнів нафти – 21,90 мг/г. Бар’єрні властивості першої надзаплавної тераси
р. Стрий є низькими через її невелику товщину та високі фільтрувальні властивості окремих горизонтів. 
Висновки. Отримані результати є важливими для математичного моделювання масопереносу нафти у гірських річкових системах, вносять вклад у розвиток теорій екологічної безпеки та геохімії техногенезу.