ВИБІР МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ПРОЄКТУ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ БІЗНЕС ПРОЦЕСІВ В КОНТЕКСТІ СИНКРЕТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Анотація

Стаття присвячена тематиці дослідження наукового підґрунтя проєкту створення моделей і методів управління проєктами діджиталізації бізнес-процесів. Поставлена проблема розробки такого проєкту в межах синкретичного управління та розробки організаційної структури управління таким проєктом. Сформульовані принципи синкретичного управління проєктом діджиталізації бізнес процесів. Серед таких принципів: збереження цілісності методологій, що керують окремими системами; забезпечення не змішуваності методологій на верхньому відносно систем рівні (на рівні проєкту); існування в межах синкретичного управління адаптивних інтерфейсів між окремими методологіями, які б (інтерфейси) забезпечили їх (методологій) цілісне застосування в межах виокремлених систем; забезпечення узгодженого управління синкретизмом на рівні організації, що реалізує проєкти, програми і портфелі
проєктів. Поставлено наукові задачі реалізації синкретичного управління, спрямовані на реалізацію зазначених принципів. Описано приклад застосування запропонованих принципів і ідентифікованих наукових задач в межах окремого випадку проєктів діджиталізації, що стосується реінжинірингу бізнес-процесів закупівель в ІТ компанії. Запропоновано модель етапів проєкту діджиталізації бізнес-процесу закупівель. Проведено аналіз найбільш уживаних моделей (нотацій) опису бізнес-процесів. Запропоновано модель діджиталізації бізнес-процесу закупівель ІТ компанії з використанням нотації Flowchart. Запропоновано модель організаційної структури підприємства, що реалізовуватиме проєкт діджиталізації. Запропонована організаційна структура підприємства має ознаки збалансованої матричної структури. Зазначено, що при переході підприємства від реалізації окремого проєкту до програми проєктів діджиталізації, така структура може бути розвинута до сильної матричної. Оскільки впровадження програм проєктів, для забезпечення отримання синергетичного ефекту від сукупної їх реалізації, потребує підтримки програмного офісу, що має бути підпорядкований першій особі підприємства. Проведено SWOT-аналіз запропонованих моделей, що обґрунтовує їх наукову і практичну цінність. Окреслено перспективи подальших досліджень у обраному напрямку.