ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ТЕРМОСТІЙКІСТЬ КОНСТРУКЦІЙ БпЛА В УМОВАХ ПОЖЕЖІ

  • A. Ya. Zdobytskyi Львівський державний університет безпеки життєдіяльності https://orcid.org/0000-0001-8044-9593
  • L. S. Shypot Львівський державний університет безпеки життєдіяльності https://orcid.org/0000-0002-3436-1547
  • A. M. Dominik Львівський державний університет безпеки життєдіяльності https://orcid.org/0000-0003-0139-2002
Ключові слова: безпілотний літальний апарат; композитні матеріали; термостійкість; теплообмін; нестаціонарне температурне поле; математичне моделювання; пожежогасіння; PEEK; PEKK.

Анотація

 

Проблема. Безпілотні літальні апарати пожежного призначення працюють в умовах дії високотемпературних теплових потоків, що призводять до інтенсивного нестаціонарного нагрівання їхніх конструкційних елементів. У зоні відкритого полум’я теплові потоки формують температури 250–400 °C і вище, що призводить до інтенсивної температурно-часової деградації полімерної матриці та швидкого зниження несучої здатності композитів. Існуючі підходи до оцінювання термостійкості матеріалів переважно ґрунтуються на граничних температурах і не враховують тривалість теплового впливу в реальних пожежних умовах. Це унеможливлює обґрунтований вибір матеріалу для конструкцій пожежних БпЛА та потребує застосування нестаціонарного моделювання теплообміну.
Мета полягає у науково-обґрунтованому виборі оптимального термостійкого композитного матеріалу для конструкції БпЛА шляхом математичного моделювання впливу нестаціонарного температурного впливу та аналізу температурно-часової деградації механічних властивостей композитів за умов інтенсивного пожежного теплового впливу.
Методи дослідження. Застосовано методи математичного моделювання процесів теплообміну в шаруватих структурах та кінетичний аналіз термодеструкції полімерних композитів з метою визначення температурно часових меж їхньої працездатності в умовах пожежі.
Температурний стан конструкційних елементів БпЛА визначався шляхом розв’язання рівняння теплопровідності з урахуванням теплообміну на поверхні матеріалу. Чисельну реалізацію розробленої моделі виконано в системі комп’ютерної алгебри із використанням прямого методу дослідження процесу теплообміну в шаруватих конструкціях.
Основні результати дослідження. Чисельним моделюванням встановлено залежність температурно часової деградації міцності композитів від типу полімерної матриці. Показано, що композит CFRP-EP втрачає понад 50 % початкової міцності вже за 70 с при температурі 200 °C, тоді як CFRP-BMI зберігає працездатність до 150 с при 250 °C. Найвищу термостійкість продемонстрували композити CF/PEEK та CF/PEKK, які зберігають 60–75 % початкової міцності за температур 280–300 °C протягом 200–300 с, що підтверджує їхню придатність для роботи в умовах підвищеного теплового навантаження.
Висновки. На основі математичного моделювання процесу теплообміну встановлено визначальний вплив типу полімерної матриці на температурно-часову працездатність композитів конструкції пожежного БПЛА. Показано, що епоксидні вуглепластики швидко втрачають несучу здатність за температур 180–200 °C, тоді як композити класу PAEK (PEEK, PEKK) зберігають 60–75 % початкової міцності за температур 280–300 °C протягом 200–300 с. Нижча теплопровідність матриці PEKK забезпечує повільніше зростання температури в товщі матеріалу. Отримані результати обґрунтовують доцільність застосування композитів CF/PEEK та CF/PEKK у конструкціях пожежних безпілотних літальних апаратів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.
Опубліковано
2026-05-25
Як цитувати
Zdobytskyi, A., Shypot, L., & Dominik, A. (2026). ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ТЕРМОСТІЙКІСТЬ КОНСТРУКЦІЙ БпЛА В УМОВАХ ПОЖЕЖІ. Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, 33, 308-314. Retrieved із https://journal.ldubgd.edu.ua/index.php/Visnuk/article/view/3241

Найчастіше читають статті цього автора (ів)