ПЕДАГОГІЧНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ФАХІВЦІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • M. Koval
  • M. Kozyar Lviv State University of Life Safety
  • A. Lytvyn Lviv State University of Life Safety

Анотація

Проблема. Вивчаються провідні засади феномену готовності фахівців цивільного захисту до професійної діяльності. Виявлено, що проблема соціально-психологічного впливу екстремальної ситуації на фахівців, які надають допомогу в особливих умовах, залишається малодослідженою.

Мета. У цьому контексті нашою метою є системне дослідження готовності фахівця цивільного захисту до діяльності в особливих умовах (екстремальних ситуаціях).

Методи дослідження. Охарактеризовано основні структурні компоненти досліджуваного поняття, подано їх узагальнену характеристику. Проведено огляд наукових публікацій, присвячених тематиці дослідження в міждисциплінарному проблемному полі, що включає вивчення психологічних параметрів професійної діяльності в екстремальних умовах. Багатоаспектне педагогічне моделювання дало змогу виявити причинно-наслідкові зв’язки і чинники, спрогнозувати користь і можливі недоліки впровадження інновацій, підвищити продуктивність роботи науково-педагогічного колективу.

Основні результати дослідження. Створено педагогічну модель формування готовності фахівців цивільного захисту до професійної діяльності; розглядаються нормативні передумови, структура, компоненти та умови функціонування моделі; виявлено її емерджентні властивості. Розроблена модель містить цільовий, концептуально-теоретичний, організаційно-проектувальний, змістовий, процесуально-технологічний і результативно-оцінний компоненти. З метою формування готовності фахівців цивільного захисту до професійної діяльності доцільно передбачити: налагодження сприятливої атмосфери, в якій курсанти і студенти відчувають себе вільно та комфортно; активізувати їх, спрямовуючи на активну співпрацю з усіма учасниками освітнього процесу; стимулювати інтереси майбутніх фахівців, розвивати потребу вчитися, сприяючи досягненню успіхів у професійній підготовці; зачіпати всі сторони особистості, залучаючи до навчального процесу емоції, почуття, відчуття; стимулювати когнітивні, творчі здібності, співвідносячи їх із реальними потребами і можливостями; сприяти усвідомленню кожним курсантом і студентом того, що результати навчання пов’язані з їхніми особистими інтересами; застосовувати різні форми роботи (індивідуальну, групову, колективну), використовувати методи, які підвищують активність курсантів і студентів, їхню самостійність, індивідуальність тощо. Цілісний аналіз результатів упровадження запропонованої моделі дає підстави стверджувати, що її застосування сприяє досягненню кращої підготовленості, оптимальній адаптації особового складу до екстремальних, ризиконебезпечних ситуацій в особливих умовах службової діяльності, зниженню рівня психічних втрат серед персоналу ДСНС України й успішному подоланню негативних наслідків кризових і надзвичайних обставин і ситуацій.

Висновки та конкретні пропозиції. Виконано дослідження системи формування професійної готовності фахівців цивільного захисту до професійної діяльності в динаміці їхнього професіогенезу, в тому числі до діяльності в екстремальних ситуаціях, що дало змогу оптимізувати професійну підготовку співробітників різноманітних служб ДСНС України з метою вдосконалення заходів і механізмів профілактики і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Побудовано модель, яка відображає провідні засади формування готовності фахівців цивільного захисту до професійної діяльності, педагогічні цілі, завдання, пріоритети, особливості й умови організації та здійснення цього процесу. Рекомендуємо застосовувати розроблену модель як інструмент, за допомогою якого керівництво та викладачі профільних ЗВО оптимізуватимуть освітній процес із метою підвищення якості підготовки фахівців цивільного захисту.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.
Опубліковано
2018-12-31
Як цитувати
Koval, M., Kozyar, M., & Lytvyn, A. (2018). ПЕДАГОГІЧНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ФАХІВЦІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, (18), 151-159. https://doi.org/https://doi.org/10.32447/20784643.18.2018.18