СИСТЕМА ЗАХИСТУ БІЖЕНЦІВ ТА БЕЗПЕКА В ПОЛЬЩІ

Анотація

Біженці – це особлива категорія мігрантів, які шукають притулку за межами своїх країн через переслідування, зовнішню агресію або окупацію. Історія інституціоналізації прийому біженців у Польщі починається тільки в 1990 році. Тоді група з декількох сотень громадян Ефіопії, Сомалі, Лівану, Іраку та Сирії була депорто-вана до Польщі з проханням про надання притулку в Швеції. Через зростаючу кількість біженців 2 вересня 1991 року Польща приєдналася до Женевської конвенції 1951 року та Нью-Йоркського протоколу 1967 року і тим самим взяла на себе зобов’язання захистити цю особливу категорію мігрантів. Форми міжнародного захисту, що регулюються внутрішнім законодавством Польщі, включають: статус біженця, надання додаткового захисту, надання тимчасового захисту. Варто підкреслити, що наявний перелік форм міжнародного захисту розвивався протягом останніх десятиліть. Цей процес був пов'язаний насамперед з членством Польщі в Євро-пейському Союзі. З іншого боку, форми національного захисту включають: притулок, згоду на терпиме перебу-вання, згоду на перебування з гуманітарних причин. Національні інститути захисту також є результатом кількох поправок до внутрішнього законодавства. При характеристиці міжнародної системи захисту біженців слід також пам'ятати про безпеку біженців, яку можна розглядати у двох аспектах: по-перше, біженців як жертв різних дій і загроз, а по-друге, біженців як потенційного джерела загроз. В статті в першу чергу наводиться досвід інших країн, оскільки біженців у Польщі ще дуже мало, і більшість з них сприймає Польщу як транзитну країну. На сьогоднішній день юридичні рішення, які діють у Польщі, суттєво не відрізняються від аналогічних рішень, що реалізуються в країнах Західної Європи. Варто також підкреслити, що безпека іноземців є важли-вою складовою системи безпеки в Польщі.