ІНТЕГРАЦІЯ НОВАЦІЙНОГО МЕТОДУ МОБІЛЬНОГО НАВЧАННЯ В ОСВІТНІ ПРОЕКТИ ПІДГОТОВКИ РОЗРОБНИКІВ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Анотація

Проблема. Існуюча практика реалізації освітніх проектів, в частині практичної підготовки розробників програмного забезпечення, заснована на вирішенні прикладних завдань за допомогою визначеної мови програмування та відповідного середовища розробки (IDE), що прив’язує користувача до конкретного робочого місця. Проте, висока активність та мобільність стейкхолдерів, які в потоці вирішення особистих справ та задоволення власних інтересів не залишають достатньо часу для індивідуального навчання, що є каталізатором процесів зниження якості продукту освітнього проекту. Отже, якщо більшу частину вільного часу молодь проводить активно з постійним доступом до мобільних гаджетів, то реалізацію окремих компонентів означеного освітнього проекту потрібно організовувати із можливістю мобільного доступу до навчального контенту.Сучасні технології дистанційного навчання надають можливість здобувати фахові компетенції використовуючи, до прикладу, віртуальні навчальні середовища. Значна частина платформ дистанційного навчання дає змогу реалізовувати процеси формування практичних умінь і навиків, шляхом виконання тестових, практичних або інтерактивних завдань тощо. Проте жодна платформа дистанційного навчання (окрім додатково встановлених плагінів) не надає можливості відпрацьовувати практичні навики з програмування без застосування IDE та операційної системи, що зумовлює прив’язку стейкхолдера до робочого місця обладнаного персональним комп’ютером. Зважаючи на труднощі означеної компоненти освітнього проекту виникає необхідність у розробленні принципово нової технології мобільного доступу до практичної складової навчального контенту та дослідження її ефективності.Встановлено, що світова практика налічує безліч апробованих технологій розширення функціональних можливостей платформ дистанційного навчання та активізації стейкхолдерів освітніх проектів у процесах здобуття практичних навиків з програмування. Проте усі аналізовані технології не дають можливості мобільного доступу до навчального контенту, умовно прив’язуючи стейкхолдера до конкретного робочого місця з IDE, або плагіна у вигляді он-лайн (віртуального) середовища розробки. А відтак усі побудовані наукові твердження на основі відомих технологій не можуть вважатись коректними в контексті оцінення ефективності пропонованої нами парадигми формування якості продукту освітнього проекту.

Мета. Метою наукової праці є розробка принципово нової технології формування якості продукту освітнього проекту підготовки розробників програмного забезпечення, яка полягає у впорядкуванні деструктурованого коду програми із можливістю мобільного доступу до навчального контенту та дослідження ефективності інтеграційних процесів пропонованої технології в означені освітні проекти.

Методи досліджень. Експериментальні дослідження проведені з використанням методу натурного спостереження, а обробка результатів із застосуванням методів математичної статистики.

Основні результати. В статті окреслено проблему організації мобільного доступу до практичної складової навчального контенту в освітніх проектах підготовки інженерів-програмістів. Для вирішення окресленої проблеми запропоновано концептуально нову технологію формування якості продукту освітнього проекту, яка полягає у впорядкуванні деструктурованого коду програми із можливістю мобільного доступу до навчального контенту. Суть технології полягає в інтеграції в освітнє середовище додаткових компонентів, які полягають у використанні розробленого мобільного додатка стейкхолдерами проекту. Розроблене програмне забезпечення передбачає адміністративний доступ для завантаження завдання залежно від тематики заняття та визначення параметрів його виконання. До основних параметрів виконання завдання віднесено лімітування часу його виконання та вибір способу рандомізації коду. Описано особливості застосування розробленого додатка з адміністративним та користувацьким інтерфейсом в освітніх проектах підготовки інженерів-програмістів, а також особливості автоматизації процедури перевірки виконаних завдань. В другій частині роботи проведено дослідження ефективності декларованої технології формування якості продукту освітнього проекту шляхом її впровадження в освітнє середовище та спостереження за змінами показника якості. На основі результатів спостереження, використовуючи загальновідомі методи математичної статистки, проведено прогнозування ймовірної якості продукту освітнього проекту за умови класичного та новаційного підходу до процесу її формування.

Висновки: За результатами проведеної роботи можна зробити такі висновки:

1. Шляхом розроблення кросплатформного додатка із використанням мови програмування C# створено концептуально нову технологію формування якості продукту освітнього проекту підготовки інженерів-програмістів, яка полягає у впорядкуванні деструктурованого коду програми із можливістю мобільного доступу до навчального контенту.
2. За результатами натурних спостережень, використовуючи загальновідомі методи математичної статистки, проведено дослідження ефективності новаційної технології формування якості продукту освітнього проекту підготовки інженерів-програмістів, що вказує на доцільність розвитку наукового напрямку та інтеграції пропонованої технології в освітнє середовище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності.