РІДНА КУЛЬТУРА ЯК ДУХОВНИЙ ЗАХИСТ ОСОБИСТОСТІ В ЕПОХУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Анотація

Розглядається проблема збереження національної свідомості, етнічної самобутності та духовної стійкості особистості в умовах глобалізації. У ХХ столітті глобалізація стала своєрідним викликом окремій людині й людству в цілому, оскільки поставила кожну країну перед необхідністю збереження свого власного обличчя, ідентичності, бо створила загрозу існуванню окремих народів як національних спільнот. Акцентується на проблемі збереження національної ідентичності як духовного захисту особистості, зокрема, і на тому, що може зробити для цього сучасна вища школа, навчаючи й виховуючи молоду людину Учені, які досліджують цю проблему в гуманітарній сфері, здебільшого, виокремлюють її людинознавчі, антропоцентричні аспекти, які, власне, й нас цікавлять найбільше. Тому плекання цінності кожної окремої людини, яка є членом національної спільноти – перша ідея, що повинна зміцнюватися в сучасному освітньому просторі. Протягом довгого часу формування української нації, її менталітету окремішність, незалежність, демократичні засади життя були основоположними і принциповими для нашого народу, а саме вони є безпековими щодо асиміляційних процесів, які обов’язково супроводжують глобалізацію. Формування свідомості людини, яка знає й розуміє ці засади, можливе й буде успішним за умови продуктивного використання всіх надбань української культури, мови – тих концептів, які завжди відігравали надзвичайно важливу роль у менталітеті нашого народу. Виокремлено кілька напрямів формування сучасного громадянина й спеціаліста, а саме: в умовах глобалізації та її поширення використовувати зміст і технології глобальної освіти не лише в напрямку неуникної полікультурності, але й розпрацьовувати цей напрям для посилення національної свідомості щодо розуміння цінності своєї культури в мультикультурному світі; акцентувати на необхідності вписування національної культури в контекст європейської та світової, оскільки вона самодостатня, надзвичайно цікава, самобутня, і саме через свою культуру Україна може заявити про себе світові; прищеплювати курсантам і студентам естетичну культуру, виробляти естетичні смаки, інтерес до національної та світової культурної спадщини, тим самим впливаючи на формування емоційного інтелекту; використовувати всі доступні засоби медіаосвіти, які дають, практично, необмежені можливості у вивченні навчальних дисциплін та для ознайомлення з культурологічними освітніми матеріалами віртуального простору тощо. Наголошено, що вища школа повинна активно формувати й виховувати не маргінальну людину, а високоосвіченого, свідомого інтелігента, який, будучи висококваліфікованим спеціалістом у тій чи іншій галузі, стане також гідним громадянином своєї Держави та інкультурною особистістю. Потужним засобом такого формування є гуманітарні дисципліни, зокрема, «Українська мова і культура», які вивчаються за навчальними планами всіх спеціальностей.