ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ІНФРАСТРУКТУРНИМИ ПРОЄКТАМИ РОЗВИТКУ ГРОМАД В УМОВАХ БАГАТОРІВНЕВИХ РИЗИКІВ

Анотація

Проблема. Обґрунтовано актуальність управління проектами розвитку інфраструктури громад в умовах багаторівневих ризиків. Розглянуто три види інфраструктурних проектів (безпекові, медичні та енергетичні). На основі аналізу сучасних підходів у науці та практиці встановлено, що існуючі управлінські моделі переважно мають вузьку спрямованість, не враховують динамічне проектне середовище, що зумовлює багаторівневі ризики та не забезпечують адаптивності до проектного середовища, потреби до швидкої зміни у проектах. Враховуючи важливу роль своєчасного реагування та ефективного використання обмежених ресурсів, управління інфраструктурними проектами розвитку громад потребує мультисекторального підходу. Він інтегрує інтелектуальні методи, прогнозування ризиків і визначення пріоритетних сценаріїв реалізації проектів. В умовах динамічного проектного середовища особливо важливим є формування ціннісно орієнтованих рішень, які базуються на використанні обчислювального інтелекту та багатокритеріальної оптимізації для забезпечення стійкого розвитку громад. 
Мета. Обґрунтувати підхід та розробити інтелектуальну мультисекторальну модель управління проектами розвитку безпекової, медичної та енергетичної інфраструктур громад з урахуванням багаторівневих ризиків, що дозволяє підвищити ефективність управлінських рішень, забезпечити адаптивне планування ресурсів, інтегрувати сучасні технології штучного інтелекту в процес стратегічного розвитку територій, мінімізувати наслідки небажаних подій та покращити стійкість функціонування інфраструктурних систем у динамічному проектному середовищі з обмеженим доступом до ресурсів. 
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети дослідження застосовано комплексний підхід, що передбачає поєднання сучасних методів аналізу, моделювання й оптимізації, а також використання інструментів штучного інтелекту й геоінформаційних технологій. Такий підхід дозволяє врахувати багатокомпонентну структуру інфраструктури громад і забезпечити міжсекторальну інтеграцію в одній моделі управління проектами розвитку безпеки, медицини та енергетики громад. Однією з основних методологічних основ є використання системного аналізу, що дає змогу виокремити взаємозв’язки між різними складовими проектів розвитку інфраструктури, оцінити їхню чутливість до зовнішніх і внутрішніх ризиків, а також встановити пріоритетність управлінських впливів. Цей підхід забезпечує цілісне бачення управлінських процесів, які відбуваються у громаді, та дозволяє виявити впливи, зосередивши увагу на важливих елементах. 
Для побудови моделей взаємодії між секторами інфраструктури громад використано когнітивне моделювання, яке дає змогу візуалізувати причинно-наслідкові зв’язки, оцінювати динаміку змін у системі та прогнозувати можливі сценарії її розвитку. Пропонується використовувати методи обчислювального інтелекту, зокрема нейромережеве моделювання, нечітку логіку та алгоритми ситуаційного прийняття рішень. Ці інструменти використовуються для моделей адаптації проектів до змін проектного середовища, виявлення аномальних сценаріїв розвитку інфраструктури громад та формування рекомендацій щодо подальших управлінських дій в умовах невизначеності. 
Основні результати дослідження. Розроблено концептуальну модель інтелектуального мультисекторального управління інфраструктурними проектами (безпековий, медичний та енергетичний) на рівні громад. Запропонована модель включає п’ять взаємопов’язаних рівнів: 1) інформаційне середовище; 2) офіс управління проектами; 3) портфель інфраструктурних проєктів (безпекові, медичні та енергетичні) на рівні громад; 4) результативну частину (продукти інфраструктурних проєктів); 5) формування цінності. Модель є мультисекторальною, оскільки охоплює безпекову, медичну та енергетичну складові інфраструктури громад у єдиному стратегічному просторі. До складу моделі інтегровано підсистему мультисекторального управління ризиками, що базується на побудові матриць ризику з урахуванням імовірності загроз та тяжкості їх наслідків, а також підсистему прийняття управлінських рішень, в якій використано функцію визначення інтегральної цінності. Цінність інфраструктурних проєктів розраховується на основі п’яти ключових параметрів, які стосуються рівня ризиків, тривалості реалізації, забезпечення ресурсами, доступності медичних послуг і енергетичної автономності. Також враховано специфічні пріоритети для п’яти груп стейкхолдерів – населення громади, держави, адміністрацій громади, фахівців та проєктних менеджерів, що забезпечує обґрунтоване ранжування проєктів. 
Висновки та конкретні пропозиції автора. На основі запропонованої концептуальної моделі створено комп’ютерну реалізацію, що дозволяє здійснювати сценарне моделювання з використанням інструментів Python. Проведене апробування моделі на прикладі умовної громади. Це дало можливість оцінити інтегральну цінність проєктів кожного виду за трьох сценаріїв їх реалізації. У базовому сценарії проект розвитку медицини має інтегральну цінність 0,585, енергетики – 0,570, а безпеки – 0,609. За використання оптимістичного сценарію найвищу цінність має проект розвитку безпеки – 0,828, у той час як медицини і енергетики – відповідно 0,798 і 0,778. Песимістичний сценарій показує зниження показників цінності до рівня 0,419 для проекту розвитку безпеки, 0,409 для проекту розвитку медицини та 0,393 для проекту розвитку енергетики. Це підтверджує доцільність впровадження динамічних моделей управління інфраструктурними проектами розвитку громад, чутливих до змін проектного середовища. Запропонована модель дозволяє враховувати динамічні зміни у проектному середовищі, обґрунтовувати вибір пріоритетних проєктів та адаптувати портфель інфраструктурного розвитку відповідно до ресурсних і ризикових обмежень. Доцільним є подальше застосування моделі для оцінювання інфраструктурних проєктів у реальних громадах із урахуванням їх просторових, демографічних та безпекових характеристик проектного середовища.